№22/061302-еп

ЗНЯТИ КОРУПЦІЙНУ ЗАБОРОНУ НА ВСТАНОВЛЕННЯ АВТОНОМНОГО ОПАЛЕННЯ В ЖИТЛОВИХ І НЕЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕННЯХ БАГАТОКВАРТИРНИХ БУДИНКІВ

Автор (ініціатор): Ніколаєв Леонід Федорович
Дата оприлюднення: 12 червня 2019
Шановний пане Президенте!

В рамках боротьби з корупцією просимо вжити заходів щодо анулювання заборони на вільне облаштування приміщень багатоквартирних будинків автономними індивідуальними системами опалення.
Централізоване опалення приміщень багатоквартирних будинків насьогодні є анахронізмом. Переваги автономного опалення перед централізованим очевидні. Більшість країн вже давно перейшли на автономне опалення, яке в повній мірі задовольняє індивідуальні потреби споживачів і, до того ж, є набагато надійнішим, ніж централізоване (варто згадати аварію в системі опалення в м. Алчевську Луганської області в 2006 р.) та завжди дешевшим.
Перехід на автономне опалення – це суттєва економія первинних енергоносіїв, економія від анулювання необхідності високовартісного капітального ремонту теплотрас, що гріють землю та зовнішнє повітря за рахунок споживачів.
Згідно Таблиці Д4 Додатку Д (обов’язкового) до ДБН В.2.6-67-2013 „Опалення, вентиляція і кондиціювання”, оптимальна температура в житлових приміщеннях в опалювальний період становить + 22 ± 2°С, а згідно Таблиці Д5 оптимальна відносна вологість повітря становить 25 – 60%. Для встановлення оптимальної відносної вологості повітря приміщення потрібно на початку опалювального сезону інтенсивно протоплювати та провітрювати. Висновок очевидний: теплопостачальний монополіст, що надає послуги з централізованого опалення, навіть при виконанні умов типового договору не створить (не зможе створити) комфортний мікроклімат в приміщеннях, не надасть можливості власнику приміщень їх просушувати (для зниження вологості) перед початком опалювального сезону, розпочати та закінчити опалювальний сезон на власний розсуд.
До 2009 р. можна було „відсудити” дозвіл на облаштування приміщення автономною системою опалення.
У 2009 р. з’явилася корупційна суддівська заборона, спрямована на захист незаконних інтересів теплопостачальних монополістів (обману споживачів). Заборона „обґрунтована” підзаконним актом, який з 06.11.2007 р. не має відношення до відключення окремих приміщень багатоквартирних будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Правосудні рішення судів нижчих інстанції скасовуються судами вищих інстанції за апеляційними (касаційними) скаргами теплопостачальних монополістів та корумпованих посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Більш детально.
Наказом від 22.11.2005 р. № 4 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України був затверджений „Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання”. Цей Порядок передбачав створення при виконавчому органі органу місцевого самоврядування антиконституційної структури – постійно діючої міжвідомчої комісії при по розгляду питань, пов’язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, з правом самостійного суб’єкта владних повноважень.
Однак, Наказом від 06.11.2007 р. № 169 Міністерства з питань житлово-комунально-го господарства України було внесено зміни в цей Порядок, в тому числі і в його назву (тепер це – „Порядок відключення окремих будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання”) і з цього часу він не регламентує процедуру відключення окремих квартир від мереж централізованого теплопостачання, не забороняючи при цьому жодним своїм пунктом таке відключення. Міжвідомча комісія втратила повноваження щодо розгляду заяв про відключення окремих квартир і може розглядати лише питання відключення будинків повністю. А тому реконструкція опалення окремих квартир з 06.11.2007 р. повинна була здійснюватися в загальному порядку, встановленому для будівництва та реконструкції об’єктів нерухомості. Це – видача виконавчим органом органу місцевого самоврядування, а не комісією дозволу; видача комунальними службами технічних умов; виготовлення та реалізація робочого проекту реконструкції опалення квартири.
Незважаючи на це, суди обґрунтовують відмову в наданні дозволів цим підзаконним актом, що є грубим порушенням норм матеріального права, проявом правового нігілізму.

Щодо права на відмову від продукції монополіста.
Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Це означає, що власник може чинити стосовно своєї речі усе, що не заборонено законом або не суперечить соціальній природі власності. Згідно ч. 2 ст. 383 цього Кодексу власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, – за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Споживач має право на вибір джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це технічно можливо (ст.ст. 19, 24 Закону України „Про теплопостачання”).
Таким чином, можливість облаштування індивідуальної автономної системи теплопостачання обумовлена виключно технічними можливостями, а не будь-якими іншими чинниками. Технічні можливості відключення є завжди; спосіб та порядок відключення визначається робочим проектом на реконструкцію системи теплопостачання квартири.
Теплопостачальні монополісти розповсюджують казку про „розбалансування системи” при відключенні окремих приміщень від мережі централізованого опалення. Однак, щоб ця казка стала бувальщиною, потрібно скасувати закони Паскаля та Бернулі, що ні теплопостачальникам, ні судам не під силу. Та й практика „дозаборонних” відключень багаторазово довела хибність цієї казки. Проте деякі судді бездумно мотивують цією казкою свої відмовні рішення.
Згідно п. 7 ч. 2, ч. 3 ст. 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку визнається створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб’єктів господарювання. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 17 Закону України „Про захист прав споживачів” забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту.
Згідно ст. 21 Конституції України усі люди є рівні у своїй гідності та правах, а тому кожен власник має право на облаштування приміщень багатоквартирних будинків має право на облаштування їх автономною системою опалення. Тим більше, що ряд населених пунктів повністю перейшли на автономне опалення.

Щодо процедури облаштування автономного опалення.
„Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій”, затверджені Наказом 17.05.2005 № 76 Держжитлокомунгоспу України, дають таке визначення термінів:
Реконструкція жилого будинку – комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог.
Переобладнання – улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.
Згідно ст. 4 Закону України „Про архітектурну діяльність” для створення об’єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, зокрема будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об’єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта містобудування.
Згідно ч. 1 ст. 9 цього Закону будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об’єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України „Про регулювання містобудівної діяльності”.
Тобто, реконструкція прирівнюється до будівництва об’єкта архітектури і передбачає отримання відповідних дозволів на будівництво та розробки проектної документації.
Згідно ст. 152 ЖК УРСР переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.
Отже, дозвіл на переобладнання опалення в квартирі повинен був надавати виконавчий орган органу місцевого самоврядування, а не його комісія, позбавлена з 06.11.2007 р. повноважень розглядати питання переобладнання опалення окремих квартир взагалі.
Постановою від 07.06.2017 р. № 406 КМ України затверджено „Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію”. До цього Переліку, згідно п. 3, входить технічне переоснащення згідно з державними будівельними нормами внутрішніх систем опалення, вентиляції, водопостачання, водовідведення, газопостачання (включаючи спеціальне), силових та слабкострумових систем, які забезпечують функціонування будівель і споруд; обладнання (переобладнання) будівель і споруд приладами для ведення відокремленого обліку енергоносіїв, гарячої і холодної води.
З моменту введення в дію даної постанови переобладнання системи опалення квартири з централізованого на автономне індивідуальне не потребує спеціальних дозволів і проводиться у загальному порядку – згідно робочого проекту, розробленого на підставі технічних умов.
Однак, корупційна заборона залишається в силі.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Панченко Дмитро Іванович
24 червня 2019
2.
Пащенко Владислав Вікторович
24 червня 2019
3.
Нестерова Наталія Вікторівна
23 червня 2019
4.
Кравченко Сергій Володимирович
23 червня 2019
5.
Кочубей Юрий Глебович
22 червня 2019
6.
Чечоткіна Інна Деонизівна
22 червня 2019
7.
Кушпіт Аліна Анатоліївна
20 червня 2019
8.
Воротнюк Володимир Леонідович
19 червня 2019
9.
Файбиш Ігор Васильович
19 червня 2019
10.
Кайева Светлана Анатольевна
18 червня 2019
11.
Антясова Анна Юрьевна
18 червня 2019
12.
Красноштан Олексій Іванович
18 червня 2019
13.
Барабаш Анатолій Іванович
17 червня 2019
14.
Євсєєнко Оксана Вячеславівна
17 червня 2019
15.
Литвяк Наталiя Володимирiвна
16 червня 2019
16.
Брушковський Михайло Олександрович
16 червня 2019
17.
Зубринський Леонід Анатолійович
16 червня 2019
18.
Солохіна Олена Володимирівна
16 червня 2019
19.
Богонос Марія Іванівна
16 червня 2019
20.
Аров Олександр Геннадійович
16 червня 2019
21.
Мединський Сергій Васильович
16 червня 2019
22.
Панасенко Анатолій Іванович
15 червня 2019
23.
Коссонович Аліна Феліксівна
15 червня 2019
24.
Гайворонська Нiна Борисiвна
15 червня 2019
25.
Шевель Юлія Владимирівна
15 червня 2019
26.
Топіха Олександр Іванович
15 червня 2019
27.
Олійник Ірина Анатоліївна
14 червня 2019
28.
Коршунов Володимир Вiкторович
14 червня 2019
29.
Бояркін Євген Валерійович
14 червня 2019
30.
Сапунов Сергій Сергійович
14 червня 2019
203
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 81 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.