№22/061958-еп

Про підтримку з боку держави індивідуальних домогосподарств, що переходять на альтернативні джерела енергії

Автор (ініціатор): Погрібний Михайло Тарасович
Дата оприлюднення: 14 червня 2019
Останнім часом часто виникають питання стосовно потенціалу розвитку відновлюваної енергетики. Ми і сумнівалися, питаючи, чи потрібна нам зелена енергетика взагалі, вагалися, чи є місце альтернативній енергетиці в Україні, намагалися зрозуміти, який існує економічний потенціал переходу на відновлювані джерела енергії (ВДЕ)? Одностайна відповідь на це питання може бути отримана після аналізу того, як розвиток зелених джерел енергії вплине на нас особисто, і яку роль кожен і кожна з нас можуть зіграти в цьому процесі.

Відновлювальні джерела енергії є майже невичерпним та великим клондайком енергії для людства. Крім того, що використання цих джерел є екологічно чистим та майже невичерпним, їх використання може бути більш вигідним та простішим, аніж спалювання корисних копалин чи використання енергії атому. Енергія відновлювальних джерел носить назву «чистої енергії»

Зі зростанням індустріального виробництва у світі збільшилася кількість викидів парникових газів, що стало причиною глобальних кліматичних змін. Для запобігання цьому у 1997 році було прийнято Кіотський протокол, набуття чинності якого тривало 8 років, що певним чином загальмувало реалізацію взятих державами зобов’язань. Не зважаючи на зусилля багатьох держав, їх виявилося все ж недостатньо для боротьби зі зміною клімату, тому в грудні 2015 року на черговій зустрічі Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату в Парижі було прийнято нову глобальну кліматичну угоду. Цього разу перед сторонами Паризької угоди стоїть завдання взяти на себе амбітні зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів. Так, згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства, енергоефективність (40%) та відновлювальні джерела енергії (30%) відіграватимуть найважливішу роль у запобіганні підвищення глобальної температури більш ніж на 2°С і скорочення викидів вуглекислого газу.

З першого погляду, та оглядаючись на тенденції та технології екологічної енергосфери, тезиси - недорого, нескладно, доступно, широко розповсюджено, не про випадок відновлювальних джерел енергії. Однак, маючи досвід усіх технологій світу, можна побачити тенденцію їх виходу з окремих секретних лабораторій у наше повсякденне життя. Використання відновлювальних джерел не повинно стати винятком, а лише підтвердження цього правила. За іншими обставинами, саме нас очікує небачена за масштабами енергетична криза, що приведе до знищення більшості мешканців планети. І, якщо не робити зміни вже зараз, це «енергетичне майбутнє» вже очікуватиме нас у середині-кінці XXI сторіччя.

Задля вирішення цієї енергетичної проблеми, необхідні комплексні заходи, щодо широкого впровадження індивідуальних установок вироблення електроенергії, як найбільш доцільних. Іншими словами, використання малопотужних енергоустановок у індивідуальних домогосподарствах, та децентралізація енергетичного ринку, відмова від центрального енергопостачання – є лінією з ланок, щабелів до досягання загальної енергонезалежності людства та відмови від невідновлювальних джерел енергії, як сировини для вироблення електроенергії.

Чому так вигідно використовувати саме індивідуальні енергоустановки? Якщо взяти загальну енергосистему з її користувачами та виробником за 100%, то індивідуальні користувачі займуть ¾ або близько 70-75% загального використання електроенергії. Інший відсоток, а саме одну третину до 30% займають найбільш енергомісткі підприємства – виробництва, цехи, об’єкти важкої промисловості. З цих висновків, можна бачити тенденцію до зменшення загального енергонавантаження на систему, від’єднавши індивідувальні домогосподарства та об’єкти громадської інфраструктури від мережі, надавши кожному домогосподарству свою індивідуальну енергоустановку. Таким чином, можливо досягти енергонезалежності індивідуальних домогосподарств, «чистоти» електроенергії, зниження у ціни та доступність індивідуальних та малопотужних енергокомплексів через масовість, а також зменшення загальних втрат електроенергії через відмову у побудові багатокілометрових ліній електропередач.

Виглядає як фантастика? Аж ніяк ні. Це має стати нашим найближчим повсякденням. Лише проведення комплексних заходів на загальносвітовому масштабі призведе до глобальних змін серед використання корисних ресурсів людства та їх більш мудрого та цільового використання.

Саме з цією метою, данною петицією, хотілось би спрямувати увагу влади, а найголовніше - нас з вами, громадян нашої країни, на проблематику великого витрачання енергоресурсів на наші потреби. Саме ми, маємо розширювати користування індивідуальними енргокомплексами, такими як: малопотужні вітродвигуни (вітроротори) до 3 кВТ, сонячні колектори (до 150 літрів) та сонячні ФЕПи. З боку влади, хотілось би отримати значну підтримку індивідуальних комплексів не "зеленими тарифами" та підвищенням загальної вартості електроенергії через виплати за зеленими тарифами, а льготним кредитам, виплат допомоги індивідуальним домогосподарствам, що переходять на альтернативні джерела енергії.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Бабій Ольга Михайлівна
09 вересня 2019
2.
Борисенко Юлия Юрьевна
05 вересня 2019
3.
Такуєв Олександр Валерійович
30 серпня 2019
4.
Александрова Людмила Викторовна
16 серпня 2019
5.
Сенчило Ольга Анатольевна
15 серпня 2019
6.
Гладиш Андрій Михайлович
04 серпня 2019
7.
Дорошко Олександр Олександрович
26 липня 2019
8.
Макух Інна Юріївна
17 липня 2019
9.
Середа Ольга Миколаївна
11 липня 2019
10.
Папіженко Володимир Володимирович
03 липня 2019
11.
Дубик Наталія Анатоліївна
02 липня 2019
12.
Рева Алексей Михайлович
30 червня 2019
13.
Ярошенко Олександр Миколайович
26 червня 2019
14.
Степаненко Олена Сергіївна
26 червня 2019
15.
Швець Олексій Ігорович
26 червня 2019
16.
Исаенко Светлана Юрьевна
26 червня 2019
17.
Воробйова Ольга Вікторівна
24 червня 2019
18.
Шкарупа Ольга Ігорівна
24 червня 2019
19.
Залевський Юрій Анатолійович
24 червня 2019
20.
Демьяненко Наталья Николаевна
23 червня 2019
21.
Кравченко Сергій Володимирович
23 червня 2019
22.
Ваган Олександр Миколайович
22 червня 2019
23.
Кіт Наталія Василівна
22 червня 2019
24.
Ковальчук Андрій Володимирович
22 червня 2019
25.
Кочубей Юрий Глебович
22 червня 2019
26.
Чечоткіна Інна Деонизівна
22 червня 2019
27.
Санамян Інна Рубенівна
21 червня 2019
28.
Кравцов Денис Анатольевич
21 червня 2019
29.
Лідовський Іван Костянтинович
21 червня 2019
30.
Гойгел-Сокол Лариса Георгиевна
20 червня 2019
189
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено