№22/064022-еп
Про законодавче гарантування україномовної локалізації програмного забезпечення в тому числі відеоігор
Автор (ініціатор): Рєпік Олексій Валерійович
Дата оприлюднення: 27 червня 2019
Аналітична агенція Newzoo, яка профільно займається дослідженням ринку відеоігрової індустрії, оприлюднила свій звіт за аналізом вказаного ринку в 2018 році та прогноз на 2019 рік.
Відповідно до наведених даних протягом 2018 року українці витратили на відеоігри та інші цифрові розваги $179 млн. Цьогоріч прогнозується зростання цієї суми до $203 млн, при цьому кількість активних споживачів ринку становитиме приблизно 15,5 млн осіб. Більша частина згаданої продукції, згідно зі світовою тенденцією, реалізовувалась у цифровій формі, що суттєво знижує затрати виробництва і збільшує прибуток з обігових коштів.
Однак українці, які є споживачами цього мільйонного ринку, не мають змоги отримувати продукцію українською мовою. Як правило, програмне забезпечення поширюється або мовою оригіналу, або з російськомовною локалізацією, яка сприймається як зрозуміла для українського ринку. Тимчасом Україна вже кілька років не є частиною російськомовного регіону в цифровій дистрибуції і на наших громадян не поширюються ціни, які діють в цьому регіоні. Отже споживач, сплачуючи вищу ціну за продукт, не має додаткових переваг. Водночас значна кількість відеоігор містить локалізацію на мови країн Європи, наприклад, польську, чеську тощо. Хоча показники ринку в цих країнах не є суттєво вищими за українські. Наразі локалізація на українську мову – власна ініціатива розробника чи видавця програмного забезпечення і не є поширеною практикою.
Хочу нагадати, що зміни в українському законодавстві, які забезпечили локалізацію продукції в кіноіндустрії, позитивно вплинули не лише на популяризацію української мови та посилення її ролі в суспільстві, але й на формування окремого ринку, який надає відповідні послуги з локалізації продукції.
З огляду на викладене вважаю, що створення законодавчих умов, які гарантуватимуть україномовним користувачам доступ до локалізованого українською мовою програмного забезпечення, матиме позитивний вплив на ринок відеоігрової індустрії та на зміцнення позицій української мови як в Україні, так і в світі.
Тому з метою забезпечення наявності україномовного контенту на українському ринку відеоігор прошу розробити та внести відповідні зміни до законодавства.
Відповідно до наведених даних протягом 2018 року українці витратили на відеоігри та інші цифрові розваги $179 млн. Цьогоріч прогнозується зростання цієї суми до $203 млн, при цьому кількість активних споживачів ринку становитиме приблизно 15,5 млн осіб. Більша частина згаданої продукції, згідно зі світовою тенденцією, реалізовувалась у цифровій формі, що суттєво знижує затрати виробництва і збільшує прибуток з обігових коштів.
Однак українці, які є споживачами цього мільйонного ринку, не мають змоги отримувати продукцію українською мовою. Як правило, програмне забезпечення поширюється або мовою оригіналу, або з російськомовною локалізацією, яка сприймається як зрозуміла для українського ринку. Тимчасом Україна вже кілька років не є частиною російськомовного регіону в цифровій дистрибуції і на наших громадян не поширюються ціни, які діють в цьому регіоні. Отже споживач, сплачуючи вищу ціну за продукт, не має додаткових переваг. Водночас значна кількість відеоігор містить локалізацію на мови країн Європи, наприклад, польську, чеську тощо. Хоча показники ринку в цих країнах не є суттєво вищими за українські. Наразі локалізація на українську мову – власна ініціатива розробника чи видавця програмного забезпечення і не є поширеною практикою.
Хочу нагадати, що зміни в українському законодавстві, які забезпечили локалізацію продукції в кіноіндустрії, позитивно вплинули не лише на популяризацію української мови та посилення її ролі в суспільстві, але й на формування окремого ринку, який надає відповідні послуги з локалізації продукції.
З огляду на викладене вважаю, що створення законодавчих умов, які гарантуватимуть україномовним користувачам доступ до локалізованого українською мовою програмного забезпечення, матиме позитивний вплив на ринок відеоігрової індустрії та на зміцнення позицій української мови як в Україні, так і в світі.
Тому з метою забезпечення наявності україномовного контенту на українському ринку відеоігор прошу розробити та внести відповідні зміни до законодавства.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Грінченко Олександр Олександрович
26 вересня 2019
2.
Манишев Вячеслав Ігорович
22 вересня 2019
3.
Штика Ольга Романівна
04 вересня 2019
4.
Стеценко Олександр Володимирович
31 серпня 2019
5.
Петренко Станіслав Едуардович
31 серпня 2019
6.
Шевель Юлія Владимирівна
31 серпня 2019
7.
Такуєв Олександр Валерійович
29 серпня 2019
8.
Босий Артем Юрійович
28 серпня 2019
9.
Цілінський Ігор Вікторович
28 серпня 2019
10.
Пархоменко Олександр Валентинович
19 серпня 2019
11.
Чуднівець Валентина Олександрівна
17 серпня 2019
12.
Степанов Віктор Анатолійович
16 серпня 2019
13.
Шестопалов Мирон Миколайович
13 серпня 2019
14.
Цап-Пацанівський Тарас Іванович
10 серпня 2019
15.
Мовчан Анастасія Олегівна
08 серпня 2019
16.
Гладиш Андрій Михайлович
04 серпня 2019
17.
Поворознюк Галина Вячеславівна
01 серпня 2019
18.
Таран Олег Володимирович
29 липня 2019
19.
Зоренко Валерій Олександрович
28 липня 2019
20.
Гейко Максим Вікторович
23 липня 2019
21.
Войтенко Віктор Вікторович
21 липня 2019
22.
Буднік Юрій Олександрович
19 липня 2019
23.
Гурдуз Дмитро Ігорович
17 липня 2019
24.
Бабак Олег Миколайович
16 липня 2019
25.
Зінов'єв Валерій Васильович
16 липня 2019
26.
Березіна Світлана Іванівна
16 липня 2019
27.
Павленко Нестор Вячеславович
15 липня 2019
28.
Яковлев Віталій Миколайович
15 липня 2019
29.
Мілевський Дмитро Володимирович
14 липня 2019
30.
Мусійовський Олег Володимирович
13 липня 2019