РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ВИЩУ ОСВІТУ Просимо переглянути та вимагаємо від членів фахових комісій з питань оцінювання виконання завдань з блоків ЄФВВ та ЄВІ перерахування мінімальної кількості тестових балів (порогових), які за виконання завдань відповідного блоку може отримати вступник.

Незрозумілі експерименти над студентами! Цього разу постраждалими є студенти-правники, адже «сліпо вгадати вже не вийде»…
Щоб отримати рівень магістра відповідно до Наказу міністерстві освіти і науки України «Про затвердження Положення про проведення єдиного фахового вступного випробування з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання для вступу для здобуття ступеня вищої освіти магістра за спеціальністю 081 «Право» необхідно пройти тестування ЗНО – ЄВІ (іноземна)/ЄФВВ (право/логіка).
В цьому році вступні випробування відбулися 2 та 4 липня, та радше стали випробуванням за 4 роки свого витраченого життя. Так, студентка, що навчалася 4 роки (спеціальність 081 «Право», здобула Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який відповідає сьомому рівню Національної рамки кваліфікацій зазначила: «Для того, щоб я могла працювати за фахом, а якщо точніше здійснювати представництво іншої особи в суді, а також захищати від кримінального обвинувачення чи мати право займати державні посади, відповідно положень Конституції України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», Закону України «Про державну службу» та постанов КМУ «Про затвердження Типових вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорії «А», «Б» я вимушена здобути Другий (магістерський) рівень вищої освіти, який відповідає восьмому рівню Національної рамки кваліфікацій».
Що саме відбувалося в робочих зошитах та головах самих творців правил складання іспиту для нас – студентів, і досі є не зрозумілим.

Далі будуть наведені думки звичайних студентів, які складали тестування разом зі мною та в сусідніх аудиторіях.

Розпочнемо спочатку.

Англійська мова:
Для більшості виявилося неможливим вкластися в час відведений на складання, тобто 60 хвилин, за які потрібно встигнути вирішити не тільки 42 тести з доволі об'ємним змістом, але й перенести відповіді до бланку. В середньому це займає 5-7 хвилин, тож на вирішення завдань ми мали приблизно 50 хвилин чистого часу.
Не кажучи вже про те, що англійська мова вивчалася нами лише на протязі 1 року нашого навчання у ВНЗ. Тобто виникає думка з приводу неоднакових умов для студентів різних спеціальностей.
Але більше всього вразив «пороговий бал» з цього предмета, для його подолання варто було відповісти на 12 правильних відповідей, тоді як у 2018 році на 9.
Відповідно до Конституції України державною мовою в Україні є українська мова, тож чому ми маємо складати саме іноземну?

Логіка(ТЗНПК):
Після складання цього іспиту особисто в мене з'явилася думка, що синонімом до слова «логіка» є слово «терор». Схема проходження цього випробування взагалі незрозуміла. Три секції на кожну з яких дається 25 хвилин, повертатися до попередньої секції або переходити до наступної поза рамками цього часу не можна!
Перша секція містить великі за своїм обсягом тексти та 12 тестів до них, в які просто-напросто не встигаєш вчитатися, годі вже говорити про те, щоб встигнути перенести за цей час ще й відповіді до бланку. Час, що тисне на студентів, адже вони мали аж 3,5 роки на самостійне вивчення логіки, тому що програма ВНЗ з даної дисципліни була розрахована на перший семестр 1-го курсу їх року навчання.

Право:
Новацією цього року стало включення до завдань питань, пов'язаних з адміністративним судочинством, хоча ця дисципліна в моєму ВНЗ була запропонована як вибіркова. Хотілося б зрозуміти, де відповідність програми ЗНО та навчальної?
Необхідно звернути увагу ще на одну базову дисципліну «Міжнародний захист прав людини». Дана дисципліна не передбачена у програмі навчання для здобуття Першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, проте передбачена у програмі для здобуття Другого (магістерського) рівня вищої освіти. Тому випливає питання, навіщо здавати те, що далі будемо вчити ?
Позаяк, питання блоків тесту з восьми базових правничих дисциплін (право) були складніші, аніж у примірниках минулих років. Якщо більш детальніше, то складність полягає у тому, що цьогорічні питання складені таким чином, щоб особа проаналізувавши ситуацію, знаючи законодавство, могла відповісти правильно. У всіх вісьмох блоках студенту треба було реалізувати вміння застосовувати на практиці значення статей. Для цього необхідно знати і законодавство і мати достатні практичні навички, які за 2 місяці виробничої практики отримати досить складно.
Дивною є свого роду поступка в тому, що минулорічні результати цього випробування є дійсними і для цього року вступу до магістратури. Навіть не беручи до уваги те, що у порівнянні з 2018 «пороговий бал» було підвищено з 30 до 36. Тож поступка або шість сходинок до несправедливості та знову нерівні умови на вступ?

Отже, з огляду на викладене вище, хочеться зазначити, що збільшення кількості балів для порогів «склав/не склав» є не лише необґрунтованим, а навіть безпідставним та злочинним, адже обмежує право і можливість отримання освіти не тільки на бюджетній основі, а і за кошти фізичних осіб (контрактна основа).
Все більша кількість студентів задумуються над подальшим здобуттям вищої освіти та про працевлаштування за кордоном.
Просимо переглянути та вимагаємо від членів комісій з питань оцінювання виконання завдань перерахування мінімальної кількості тестових балів (порогових), які за виконання завдань відповідного блоку може отримати вступник.