Щодо відновлення Державної санітарно-епідеміологічної служби України, ліквідованої внаслідок грубого порушення Конституції та законів України Кабінетом міністрів та усунення викликаних цим загроз національній безпеці України

Чинним Законом України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (у чинній на момент звернення редакції) визначена система державної санітарно-епідеміологічної служби України. Також законом встановлено, що: «Державну санітарно-епідеміологічну службу України очолює керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, який за посадою є ГОЛОВНИМ ДЕРЖАВНИМ САНІТАРНИМ ЛІКАРЕМ УКРАЇНИ».
Також законом встановлено, що посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є ГОЛОВНІ ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ЛІКАРІ та їх заступники, інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд (лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи, помічники лікарів).
Закон передбачає низку повноважень, що належать виключно головним державним санітарним лікарям та посадовим особам СЕС, зокрема:
-- у разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях режиму надзвичайного стану ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ вносить центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, обґрунтоване подання для прийняття рішення щодо звернення до Кабінету Міністрів України з пропозицією про встановлення карантину. У поданні зазначаються: період і межі території встановлення карантину; перелік проведення необхідних профілактичних, протиепідемічних та інших заходів, які можуть бути проведені у зв’язку з введенням режиму надзвичайного стану і встановленням карантину, виконавці цих заходів; вичерпні тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб, додаткові обов’язки, що покладаються на них;
- надавати подання про запровадження особливих умов у разі виникнення чи загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень населення;
- надавати подання про усунення від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими;
- запроваджувати позачергові профілактичні щеплення, інші санітарні заходи в разі загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб.

Ці положення є складовою державної політики в галузі охорони здоров’я, яка, згідно Конституції, встановлена законами, що приймає Верховна Рада.

Систему Державної санітарно-епідеміологічної служби України було реорганізовано за Постановою КМУ від 10 вересня 2014 р. № 442 шляхом створення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Наразі посадових осіб - головних державних санітарних лікарів з того моменту в Україні не існує, їх повноваження згідно закону ніхто не виконує, так само відсутні виконавці для положень статей 31-44 вказаного вище закону в чинній редакції так само як і низка положень Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»

14 липня 2016 р. Вищим адміністративним судом України у справі № К/800/5608/16 у присутності представників сторін та третіх осіб винесено ухвалу про залишення без задоволення касаційної скарги Уряду на постанову Київського апеляційного адміністративного суду України від 8 лютого 2016 р., якою визнано протиправним та скасовано абз. 2 п. 1 постанови КМУ від 10 вересня 2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» в частині реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби України
Постановою КМУ від 29 березня 2017 р. № 348 «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби» повторно ліквідовано Державну санітарно-епідеміологічну службу.

Розпорядженням від 23 травня 2018 р. № 373-р «Про уповноваження першого заступника Міністра охорони здоров’я на прийняття рішень про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями» Кабінетом Міністрів України в протиправний спосіб уповноважено першого заступника Міністра охорони здоров’я (У.Супрун – прим авт.) за обґрунтованим поданням державної установи “Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України”, що належить до сфери управління Міністерства охорони здоров’я, приймати передбачені законодавством рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями, повноваження щодо прийняття яких належить до компетенції головного державного санітарного лікаря України.

При виданні вищевказаних актів Кабінетом Міністрів України грубо порушено стаття 92 Конституції України, статті 13 та 14 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

Також слід зазначити, що при створенні Державної санітарно-епідеміологічної служби України у 2013 році були ліквідовані без правонаступництва всі районні, міські, районні у містах, обласні, Київська та Севастопольська міські, Кримська Республіканська санітарно епідеміологічні станції, а також Центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України. За статутами всі ліквідовані СЕС були закладами охорони здоров’я. Відтак при їх ліквідації була грубо порушена частина третя статті 49 Конституції України (існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена).

Все вищезазначене є грубим порушенням Конституції та законів України, створює критичні й невідворотні ризики поширення масових інфекційних та неінфекційних захворювань (із значним зростанням смертності) серед населення України через протиправну ліквідацію законних механізмів реагування на них.


Зважаючи на все викладене у даному зверненні, звертаэмося до вас із проханням, Вельмишановний Володимире Олександровчу, в межах наданих вам Конституцією України повноважень:

1. Зупинити дію Розпорядження від 23 травня 2018 р. № 373-р Кабінету Міністрів України «Про уповноваження першого заступника Міністра охорони здоров’я на прийняття рішень про проведення обов’язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями» з мотивів його невідповідності Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо його конституційності.

2. Зупинити дію Постанови від 29 березня 2017 р. № 348 «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби» Кабінету Міністрів України з мотивів її невідповідності Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо її конституційності.

3. Зупинити дію абзацу 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» в частині реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби України з мотивів її невідповідності Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо її конституційності.

4. Доручити Кабінету Міністрів України вжити невідкладних заходів щодо відновлення районних, міських, районних у містах, обласних, Київської та Севастопольської міських, Кримської Республіканської санітарно-епідеміологічних станцій, а також Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України в штатно-посадовій структурі що дыяла станом на 01 січня 2010 року.