Автор (ініціатор): Томенко Микола Володимирович
Дата оприлюднення: 23 липня 2019
Дата відповіді : 17 вересня 2019
Відповідь Президента України на електронну петицію № 22/066668-еп «Скасувати бюджетне фінансування політичних партій в Україні», розміщену на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України 23.07.2019
Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України «Про звернення громадян» на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України 23.07.2019 була розміщена електронна петиція «Скасувати бюджетне фінансування політичних партій в Україні», що набрала необхідну для розгляду кількість голосів.
Слід зазначити, що бюджетне фінансування партій в Україні запроваджене на законодавчому рівні у контексті реформування політичної системи, зокрема задля боротьби з політичною корупцією, та відповідно до рекомендацій впливових міжнародних організацій, таких як: Венеціанська Комісія, ОБСЄ/БДІПЛ, «Група держав проти корупції» (GRECO) та інших міжнародних структур, з якими Україна співпрацювала щодо удосконалення законодавства у сфері прозорості фінансування політики.
А головне - у подоланні корупції у середовищі політичних партій найбільш зацікавленим є українське суспільство.
Разом з тим, зважаючи на несприйняття значною частиною громадян державного фінансування діяльності політичних партій, особливо у його нинішньому вигляді, мною внесено на розгляд парламенту проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», яким передбачено, що право на отримання державного фінансування статутної діяльності мають лише ті політичні партії, які на останніх виборах народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі отримали не менше 5 відсотків голосів.
Крім того, передбачено значно скоротити щорічний обсяг державного фінансування партій - з двох до однієї сотої розміру мінімальної зарплати, помноженого на кількість виборців, які взяли участь у голосуванні у багатомандатному виборчому окрузі на останніх парламентських виборах.
На мій погляд, такий підхід є на сьогодні оптимальним та прийнятним компромісом у вирішенні питання боротьби з корупцією в середовищі політичних партій і раціонального використання коштів платників податків.
Вважаю, що проблемні питання державного фінансування політичних партій мають вирішуватися шляхом його вдосконалення парламентом, зокрема й у частині запровадження ефективного контролю за витратою державних коштів.
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
За 2016-2019 роки з Державного бюджету України на діяльність політичних партій виділено майже 1 мільярд 500 мільйонів гривень.
Левову частку коштів отримали також партії, які не потрапили до новобраного парламенту («Народний фронт», «Радикальна партія Ляшка», «Самопоміч», «Опозиційний блок»).
Гроші, що надходять з кишень українських громадян, партії витрачають переважно на телевізійну рекламу, якою їхні лідери вітають нас зі святами. На моє переконання, використовувати народні гроші на утримання партій у воюючій, бідній, корумпованій країні – цинічно і неприпустимо.
Відомо, що з 2019 року величезні гроші також отримають партії, які не потрапили до парламенту. Нині за державний кошт фінансуватимуться не лише політичні сили, які подолали 5% бар’єр, а й ті, що набрали 2%. Попередньо, за оцінками експертів, партії отримають такі суми з бюджету за 5 років:
«Слуга народу» — понад 2,685 мільярди;
«Опозиційна платформа» — 705 млн;
«Європейська солідарність» — 545 млн;
«Батьківщина» — 465 млн;
«Голос» — 385 млн;
«Сила і честь» — 270 млн;
«Опозиційний блок» — 200 млн;
«Партія Шарія» — 190 млн;
«Радикальна партія Олега Ляшка» — 170 млн;
«Українська стратегія Гройсмана» — 135 млн;
«Свобода» — 130млн.
В цілому на утримання цих партій за 5 років діяльності Верховної Ради український народ повинен витратити близько 5 мільярдів 900 мільйонів гривень.
Отже, пропоную скасувати або, принаймні, призупинити законодавчі акти, які передбачають фінансування політичних партій з Державного бюджету.
Ці кошти слід скерувати на вирішення вкрай важливих проблем, пов’язаних із безпекою та оборонною міццю держави і якістю життя людей. Зокрема – на фінансування армії, освіти, культури, медицини, здоровго способу життя.
1.
Іванов Сергій Михайлович
14 серпня 2019
2.
Кучеєв Микола Валерійович
14 серпня 2019
3.
Сілюта Дмитро Олегович
14 серпня 2019
4.
Камельчук Катерина Евгенівна
14 серпня 2019
5.
Дяченко Артем Миколайович
14 серпня 2019
6.
Гребенюк Ярослав Сергійович
14 серпня 2019
7.
Кокін Юрій Олександрович
14 серпня 2019
8.
Ярмоленко Марина Сергіївна
14 серпня 2019
9.
Маленко Андрій Олександрович
14 серпня 2019
10.
Потієв Микола Миколайович
14 серпня 2019
11.
Чучак Олена Миколаївна
14 серпня 2019
12.
Гребенніков Сергій Олександрович
14 серпня 2019
13.
Цибульський Віктор Сергійович
14 серпня 2019
14.
Гамов Роман Геннадійович
14 серпня 2019
15.
Додатко Олександр Борисович
14 серпня 2019
16.
Сахненко Юлія Миколаївна
14 серпня 2019
17.
Кузнєцов Дмитро Вячеславович
14 серпня 2019
18.
Назаренко Дарина Сергіївна
14 серпня 2019
19.
Апполінаров Павло Анатолійович
14 серпня 2019
20.
Личман Вячеслав Степанович
14 серпня 2019
21.
Чиж Сергій Валентинович
14 серпня 2019
22.
Грузінова Анна Станіславівна
14 серпня 2019
23.
Бакута Ганна Юріївна
14 серпня 2019
24.
Романюк Олександра Сергіївна
14 серпня 2019
25.
Скляренко Анатолій Анатолійович
14 серпня 2019
26.
Герщук Олексій Володимирович
14 серпня 2019
27.
Остапенко Світлана Леонідівна
14 серпня 2019
28.
Амбарцумов Борис Вікторович
14 серпня 2019
29.
Папіженко Володимир Володимирович
14 серпня 2019
30.
Єльніков Владислав Сергійович
14 серпня 2019