№22/067858-еп
Визнати Україну правонаступницею Української Народної Республіки, а “радянські” роки історії України - роками окупації
Автор (ініціатор): Чеславський Олег Євгенович
Дата оприлюднення: 02 серпня 2019
Завдяки багаторічній плідній праці пропагандистів певна частина українців і сьогодні не відчуває себе громадянами незалежної країни, все ще вважаючи себе “радянськими” громадянами та називаючи Україну частиною СРСР.
Але Україна - це не пострадянська країна, і не була вперше утворена після розпаду СРСР у 1991 році.
Україна є правонаступницею Української Народної Республіки яка була утворена 22 січня 1918 року і була анексована за результатами Ризького договору 1921 року між Польщею, з одного боку, та Росією з другого.
Фактично це означає, що з 1921 року по 1991 рік територія України була насильницьки окупована Росією, а її громадяни стали заручниками окупантів.
Після оголошення незалежності України, 24 серпня 1991 року, факт передачі прав було засвідчено 22 серпня 1992 року, коли президент УНР в екзилі Микола Плав'юк передав грамоту Державного центру УНР Президентові України Леоніду Кравчуку.
Це означає, що українська незалежна держава, проголошена 24 серпня 1991 року, є правонаступницею Української Народної Республіки.
Офіційна заява ДЦ УНР звучала так:
“Складаючи свої повноваження, ми заявляємо, що проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська Держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народньої Республіки”.
Сьогодні президенту України просто необхідно визнати факт правонаступництва України від УНР.
Визнаючи даний факт Україна підтверджує, що:
- Визвольна війна України проти РРФСР та потім СРСР, а де факто Росії не була ані злочинною ані зрадницькою, тому, що це була справедлива війна з загарбником за незалежність.
- У Другій світовій війні Україна, як і інші захоплені Росією національні країни, брала участь у якості заручника який опинився на межі інтересів двох людожерських режимів.
- Україна не має відношення до злочинів комуністичного режиму. Як під час Другої світової, так і під час інших загарбницьких війн розв'язаних Росією.
- Україна не має жодного відношення до міфічних перемог Росії та її державних та релігійних свят.
Але Україна - це не пострадянська країна, і не була вперше утворена після розпаду СРСР у 1991 році.
Україна є правонаступницею Української Народної Республіки яка була утворена 22 січня 1918 року і була анексована за результатами Ризького договору 1921 року між Польщею, з одного боку, та Росією з другого.
Фактично це означає, що з 1921 року по 1991 рік територія України була насильницьки окупована Росією, а її громадяни стали заручниками окупантів.
Після оголошення незалежності України, 24 серпня 1991 року, факт передачі прав було засвідчено 22 серпня 1992 року, коли президент УНР в екзилі Микола Плав'юк передав грамоту Державного центру УНР Президентові України Леоніду Кравчуку.
Це означає, що українська незалежна держава, проголошена 24 серпня 1991 року, є правонаступницею Української Народної Республіки.
Офіційна заява ДЦ УНР звучала так:
“Складаючи свої повноваження, ми заявляємо, що проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська Держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народньої Республіки”.
Сьогодні президенту України просто необхідно визнати факт правонаступництва України від УНР.
Визнаючи даний факт Україна підтверджує, що:
- Визвольна війна України проти РРФСР та потім СРСР, а де факто Росії не була ані злочинною ані зрадницькою, тому, що це була справедлива війна з загарбником за незалежність.
- У Другій світовій війні Україна, як і інші захоплені Росією національні країни, брала участь у якості заручника який опинився на межі інтересів двох людожерських режимів.
- Україна не має відношення до злочинів комуністичного режиму. Як під час Другої світової, так і під час інших загарбницьких війн розв'язаних Росією.
- Україна не має жодного відношення до міфічних перемог Росії та її державних та релігійних свят.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Рогов Сергій Леонідович
01 листопада 2019
2.
Шилінг Віталій Михайлович
01 листопада 2019
3.
Мартиненко Олексій Анатолійович
31 жовтня 2019
4.
Гаврилова Тетяна Миколаївна
31 жовтня 2019
5.
Обушний Сергій Анатолійович
30 жовтня 2019
6.
Цигульова Наталя Валеріївна
30 жовтня 2019
7.
Ковянов Юрій Іванович
29 жовтня 2019
8.
Танцюра Костянтин Максимович
27 жовтня 2019
9.
Заіка Анастасія Михайлівна
26 жовтня 2019
10.
Слободян Дарія Леонідівна
26 жовтня 2019
11.
Потолов Олександр Миколайович
23 жовтня 2019
12.
Пасічник Павло Олексійович
22 жовтня 2019
13.
Ворона Володимир Вікторович
19 жовтня 2019
14.
Овечко Тетяна Георгіївна
11 жовтня 2019
15.
Довбенко Михайло Сергійович
10 жовтня 2019
16.
Черняк Андрій Борисович
09 жовтня 2019
17.
Мезенцев Артем Вікторович
03 жовтня 2019
18.
Бролінська Тамара Ігорівна
02 жовтня 2019
19.
Пазинич Сергій Дмитрович
30 вересня 2019
20.
Янченко Надiя Григорiвна
30 вересня 2019
21.
Коваль Нина Ивановна
30 вересня 2019
22.
Філіп'їчева Катерина Андріївна
29 вересня 2019
23.
Слюз Сергій Сергійович
24 вересня 2019
24.
Ніколайчук Анатолій Леонтійович
24 вересня 2019
25.
Мазуркевич Олександр Миколайович
24 вересня 2019
26.
Космач Олександр Олександрович
24 вересня 2019
27.
Павлина Юлія Миронівна
23 вересня 2019
28.
Манишев Вячеслав Ігорович
22 вересня 2019
29.
Поперечний Олександр Дмитрович
20 вересня 2019
30.
Ковтун Марина Миколаївна
19 вересня 2019