№22/068076-еп

Про звернення до народних депутатів України щодо утворення всенародного державного фонду загального добробуту та припинення реформ, які несуть у своїй суті вдосконалення механізмів поборів і грабунку своїх громадян, суб’єктів господарювання та держави.

Автор (ініціатор): Усенко Іван Григорович
Дата оприлюднення: 02 серпня 2019
Існуванню держави загального добробуту приписують наявність розвиненої економіки, демократії, ринкових відносин, та системи соціального забезпечення, але чи потрібно це при наявності народної підтримки Президента і Парламентської більшості.
В Україні тільки нині є єдиний шанс для подолання бідності всіх громадян, повернення демократичним шляхом північних регіонів з Кримом, шляхом створення соціальної держави загального добробуту, і я закликаю всіх українців об’єднатись навколо цього.
Це поняття використовується у відношенні країн, в яких держава бере на себе активну роль в управлінні економічними і соціальними процесами і виділяє значну частину своїх ресурсів для досягнення соціально-політичних цілей.
Мене дивує, що вже більше 20 років, Урядам і Президентам України, фахівцями надаються різні пропозиції з моделями держави соціального спрямування.
Уже навіть в Росії, дослівно цитую «Нехай у кожного громадянина буде рахунок, куди йдуть гроші за кожну тонну проданої нафти за кордон. Нехай щороку вони, наприклад, отримують від тисячі доларів », - заявив 26 листопада глава думської фракції «Справедлива Росія» Сергій Миронов телеканалу «Росія 24». Роздача грошей росіянам на перший погляд виглядає манилівщиною, але насправді давно використовується в різних, в тому числі капіталістичних країнах.
У Норвегії нафту оголошено надбанням народу, як і всі природні ресурси країни. Гроші від нафтових доходів йдуть на соціальні програми і Фонд Загального благоденства. І Норвегія поступово стала перетворюватися в одну з найбагатших країн світу, де ВВП на душу населення досягає 40 тис. Доларів. За 30 років дохід Норвегії склав 454,5 млрд.доларів.
На особистий рахунок кожного норвежця надходять відрахування від отриманого прибутку нафтових доходів. На сьогоднішній день ці відрахування становлять понад 100 000 доларів у кожного норвежця. На кожну дитину, при народженні відкривається рахунок у банку, куди надходить не менше 3 тис. Доларів доходів від податку на прибуток.
Таких держав нині небагато, цьому заважать відсутність ресурсів, а не розуміння питання соціального спрямування держави. Це зовсім не обіцяні нам зарплати і пенсії, чи дотації на комунальні послуги, взамін передачі в дармове коректуваннями ресурсами держави близькими до влади людьми, можновладцям і олігархам.
Україні не має чого скаржитись на ресурси, першочергово це земля, якщо її і продавати то за умов надходжень на рахунки громадян певних доходів від діяльності з вивезення вирощених продуктів чи продуктів переробки. Аналогічна ситуація з надрами і корисними копалинами, яких в країні вдосталь при розвитку їх добування. На крайній випадок, як Норвегії населення залишає свої надходження під відсотки на розвиток галузі, українці навпаки, можуть інвестувати свої невеликі кошти в десятках мільйонів громадян в розвиток видобутку ресурсів, і жити в подальшому безбідно.
Тепер про всі реформи, які проводились в угоду виключно можновладцям держави і олігархічній системі держави.
Ми ніколи не будемо бачити ні освіти ні медицини за адміністративної системи управління, без створення органів самоуправління при Міністерствах, з наділенням виключно їх повноваженнями приймати рішення умов ліцензування, ліцензій, програм навчання і лікування, фінансування, професійної діяльності і підвищення кваліфікації, тощо.
У кожній європейській країні в органах охорони здоров’я утворенні органи самоуправління на всіх рівнях, міністерства не визначають як лікувати, кого куди призначати, звільняти, це визначають органи самоуправління при міністерствах, саме вони встановлюють всі правила, у відповідності до визначених законами цілями, завданнями і функціями в інтересах громадян та держави.
Нині за реформами Міністерства охорони здоров’я тільки вдосконалено шляхи поборів. Так, ліцензування медичної практики передбачає виконанню близько 30 пунктів вимог, і за вишукуванням порушень працівниками міністерства, суб’єктам господарювання відмовляють в отриманні ліцензій. Для розвитку галузі, навпаки адміністративні важелі мусять бути замінені господарськими, ринковими. Для прикладу введення обов’язкового страхування медичної діяльності, поряд із медичним страхуванням, коли потерпілий отримає страховку не чекаючи суду і доказування вини, тощо. Медичну допомогу надають і на дому, можливо і в квартирах, перед наданням медичної допомоги хворий чи суб’єкт господарювання, зобов’язаний усе привести до вимог ліцензійних умов, так і не дочекавшись допомоги.
Ми ніколи не будемо бачити правопорядку і захищеності від злочинності за дублюванням функцій в правоохоронних органах.
Усі невластиві функції центральних органів влади з відповідним фінансуванням мусять бути ліквідовані, а реформи, які несуть у своїй суті вдосконалення механізмів поборів і грабунку своїх громадян мусять бути припинені.
Тому прошу Всіх українців підтримати звернення до Президента і народних депутатів поділитись зі своїм народом, провести соціально спрямовані реформи, не у вигляді зарплат і пенсій та дотацій на комуналку, а саме утворенням всенародного державного фонду загального добробуту для консолідації і виплати находжень на рахунки громадян від використання державних ресурсів, не все тримати в державі та роздавати олігархам, чи продати закордонним інвесторам для утримання армії службовців державного апарату. Багаті нехай і далі багатіють, але люди неповинні бідувати.
Не буде потреби в посиленні і вдосконаленні податкового і митного насильства над народом, як і вдосконалення механізмів поборів від любої державної діяльності.
Те що побачили в Європі більше 12 мільйонів Українців, вони завжди будуть бажати мати в себе дома, і навіть, якщо їм не вдасться це зробити зараз.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Александрова Людмила Вікторівна
31 жовтня 2019
2.
Бондарчук Галина Євгенівна
15 серпня 2019
3.
Тишинський Костянтин Юрійович
13 серпня 2019
4.
Тополь Андрій Григорович
12 серпня 2019
5.
Цибенко Ніна Михайлівна
11 серпня 2019
6.
Букреев Дмитрий Николаевич
11 серпня 2019
7.
Томчук Тамара Михайлівна
10 серпня 2019
8.
Галянт Світлана Валентинівна
09 серпня 2019
9.
Пономаренко Олексій Олексійович
08 серпня 2019
10.
Манько Вадим Іванович
08 серпня 2019
11.
Хрипун Сергій Вікторович
08 серпня 2019
12.
Лобастов Олег Олексійович
08 серпня 2019
13.
Мельник Анатолiй Олександрович
07 серпня 2019
14.
Дудар Галина Казимирівна
07 серпня 2019
15.
Виговська Ольга Сергіївна
07 серпня 2019
16.
Борисов Станіслав Віталійович
07 серпня 2019
17.
Сидоренко Юрій Віталійович
07 серпня 2019
18.
Ігнатенко Юрій Леонідович
06 серпня 2019
19.
,мезенцев Микита Володимирович
06 серпня 2019
20.
Петраковская Татьяна Георгиевна
06 серпня 2019
21.
Єщенко Іван Олексійович
05 серпня 2019
22.
Пєнзєв Юрій Борисович
05 серпня 2019
23.
Лєонтьєва Тетяна Степанівна
05 серпня 2019
24.
Кишинський Михайло Олександрович
05 серпня 2019
25.
Комашко Тетяна Федорівна
05 серпня 2019
26.
Деркач Віктор Олександрович
05 серпня 2019
27.
Заєв Сергій Іванович
05 серпня 2019
28.
Вольська Вікторія Валеріївна
04 серпня 2019
29.
Хабаров Віталій Анатолійович
04 серпня 2019
30.
Чабак Надія Борисівна
04 серпня 2019
76
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено