Багато законів України НЕ мають чіткої деталізації того, чого вони стосуються, одними з таких є і закони 2899-IV від 16.12.2012 та 481/95-ВР від 01.07.2019. Відповідно до цих законів покурити на дитячому майданчику (межі якого, до речі, важко визначити) не можна, а от вже за кілька кроків – можна, або ж просто пройти з запаленою цигаркою повз майданчик чи зупинку – можна…
Відповідно необхідно:
1. Чітко визначити, що таке місце для куріння (паління). Тобто однозначно вказати де куріння дозволене (так, щоб не заважало іншим), а де заборонене (а не за принципом "де не заборонено там дозволено").
2. Описати ВСІ характеристики місць для куріння (потужність витяжної вентиляції, наявність проміжного приміщення перед входом в місце для куріння, відстань до об'єктів таких як школи, жилі і не жилі будівлі, цехи, офіси та ін. ), як на відкритому просторі так і в різного роду спорудах і організаціях (аеропорти, вокзали, підїзди, потяги та ін.)
3. Встановити норми (відстань чи густоту) розміщення місць для куріння та вказівних знаків, що вказують на такі місця
4. Всі характеристики і норми визначити так, щоб вони враховували права кожного на чисте повітря (середовище, вільне від тютюнового диму) та на свободу дій
5. Описати порядок створення місць для куріння та присвоєння їм такого статусу
6. Визначити відповідальних за створення місць для куріння та за контроль виконання вимог до таких місць
7. Чітко визначити такі терміни, як курець, пасивне куріння, середовище, вільне від тютюнового диму, громадське місце, місце для куріння (паління)…
8. Забезпечити виконання в повному обсязі чинних законів