№22/068500-еп

Реформа поліції по зразку США

Автор (ініціатор): Хархаліс Микола Васильович
Дата оприлюднення: 06 серпня 2019
Пане президенте, розгляньте кандидатуру Рустама Ташбаєва на посаду міністра МВС.

Проект реформи Рустама:

Пункт Четвертий. Виконавча гілка влади. Правоохоронні органи.

Проблема:
Правоохоронні органи України є лише косметично "прикрашеними" органами тоталітарного садистського радянського режиму.
Інші колишні республіки Радянського Союзу західної орієнтації зробили усе можливе, щоб позбавитися органів терору над власним населенням, що залишилися від СРСР і створили більш ефективні, професійні та людяні правоохоронні органи, використовуючі досвід країн Західної Демократії.
Нелюбов українців до кардинальних змін, десятиріччя промивання мізків радянською пропагандою, хворобливі звички пристосовуватися, замість того щоб впливати на навколишнє середовище, бажання використовувати вже "готовеньке" зіграли з українцями жахливий жарт.
Вони зберігли в своїй власній країні чужу нелюдську систему тотального терору над населенням. Вони себе заколисали, брешу і самі собі, що це і є справжні правоохоронні органи. Багато людей навіть і сьогодні, після втрати Криму за активної участі дисфункційності і зради в цих самих "правоохоронних органах", після масових вбивств перед очами усього Світу на майдані, після жорстоких розгонів демонстрацій протесту -вважають що краще мати таке аніж нічого. Важать що поліція та СБУ гарантують їм хоч і не стовідсотковий, але задовільний правопорядок та збереження державності.
Наівність цих людей вражає. І насамперед пояснюється тим, що вони й гадки не мають якими можуть бути справжні поліцейськи або професіонали розвідки та контррозвідки.
Багатьом не те що простим пересічним людям,але навіть громадським активістам, на приходить в голову що боротися з корупцією повинні насамперед не вони, а Служба Безпеки України і Національна Поліція. Що в них є усі інструменти щоб цю корупцію знизити до рівня, що вже не буде мати настільки руйнівних наслідків для держави. І це навіть не згадуючи про реформу прокуратури чи суддівської гілки влади. Люди настільки звикли до дисфункційності правоохоронних органів, що сприймають це за абсолютно нормальне. А якщо хтось з співпрацівників поліції, СБУ, митниці Національної Гвардії просто виконає свій службовий обов’язок - такі українці вже захлинаються від щастя, розказуючи на весь світ про геройство того чи іншого службовця, не розуміючи що це повинно бути звичайним, скоріш навіть непомітним, стандартом життя.
Корупцію та беззаконня не може бути поборено людьми та організаціями, в котрих ця сама корупція та беззаконня є стандартом діяльності. Як правило, це пояснюється самім собі, що "так треба зробити для захисту Держави" чи якоїсь іншої світлої і чистої мети. Тому це ОК іноді заплямити свої руки чи мундир кров’ю інших, дуже часто безвинних, людей.
Гестаповські засоби "виховної роботи" з населенням зазвичай відбуваються в ретельно схованих від сторонніх очей застінках. Жертви6 хто залишається після цього живий, потім усе життя бояться хоч щось розказати. Взагалі страх перед "органами" виховувався десятиріччями більшовицької окупації і сьогодні він помітно не зменшився.
Усе це плюс загадто величезні владні повноваження призвели до того, що радянські органи терору поступово але впевнено були приватизовані різними "посадами", а іноді просто товстими гаманцями. Централізована система ралянського типу ідеально підходить до такої приватизації. Юридично усе виглядає державним. Фактично - захищає і б’ється за приватні інтереси замовників послуг, що щедро платять за "службу".
Саме на реформу правоохоронних органів, як найперший приоритет, звернули увагу західні партнери України і навіть надали фінансові гранти за кошт власних платників податків. Але нульова юрисдикція на території України та тихий саботаж з боку державних посадовців зробили свою справу. Чергова реформа виявилася черговим фейком.
Проблем, пов’язаних з дисфункційностю та корумпуванням правоохоронних органів України загадто багато щоб повністю тут описати. Тому краще перейти до конструктиву.

Як її усунути:

Правоохоронні органи, котрі своєю діяльністю мають найбільший вплив на суспільне життя складаються насамперед з трьох організацій.
СБУ ( колишнє КДБ, коментарі для західних читачів зайві).
Національна Поліція ( до нещодавно - міліція, але радянська, а не американська militia, що складалася з загонів озброєних цивільних громадян, воюючих з британськими військами. Термін взяли на озброєння більшовики, намагаючись продемонструвати начебто зв’язок з народом).
Національна Гвардія ( радянські Внутрішні Війська. Охоронники концтаборів, в’язниць, конвоїри, розстрілювали народні бунти в СРСР. Назва - взагалі повний фальшивий фасад. На відміну від попередніх організацій - людей для служби в цю заганяють насильно. Вчать зневазі людській гідності, здоров’ю та життю. Вчать тому, що ті, проти кого їх розгортають - злочинці та бунтарі, з котрими треба особливо не розводити церемонії, за виключенням випадків, коли хтось знімає те що відбувається на камеру).

Повністю і докорінно треба змінювати саме ці три організації.

Посилення функційності і зменшення корупційних ризиків починається в випадку СБУ та Національної Поліції саме з роздрібнення та диверсифікації менеджменту цих організацій. У випадку Національної Гвардії - потрібно докорінно змінити принцип набору, притаманні функції та підлеглість.

Національна Гвардія повинна бути повністю позбавлена функцій охорони та конвоювання підозрюваємих та засуджених в злочинах. Для охорони ув’язнених створюється окремий Департамент Коррекціі. Який складається з Унітарного ( державні злочини ) та обласного (кримінальні злочини, здійснені на території окремої області). Злочини, скоєні на більш ніж території однієї області - автоматично підпадають під категорію державних і розслідуються не виключно місцевою поліцією, а Державним Бюро Розслідувань, одним з майбутній підрозділів реформованого і роздрібненого СБУ.
Національна Гвардія підпорядковується Міністерству Оборони України і є різновидом Збройних Сил Країни. В її лавах проходять службу громадяне України в віці від 20 до 45 років виключно на добровільних засадах. Вони проходять службу в частинах 4 місяці на рік. Держава гарантує збереження їх робочого місця і незмінну зарплатню (до офіційно встановленої межі). Військовослужбовці Національної Гвардії зберігають своє снарядження, автоматичну вогнепальну зброю та встановлений стандартний боєзапас за місцем проживання. Вони зберігають здібність по сигналу швидко, за декілька годин, мобілізуватися навколо своїх місцевих арсеналів більш потужної зброї.
Їх інтеракція з цивільним населенням може відбуватися виключно під час ліквідації наслідків стихійних лих, аварій або під час запровадження Надзвичайного Стану і охорони стратегічних об`єктів, вокзалів, тощо.

Національна Поліція повинна бути роздрібнена за територіальною ознакою. Внутрішня централізована армія терору під єдиним командуванням повинна припинити своє існування. Ця ідея здається деяким українцям абсолютно неприпустимою, вони питають хто командує усіма поліцейськими силами США і відчувають шок, коли отримують відповідь про те, що ніякого головного або центрального командування усіма усіма поліцейськими силами в США просто не існує.
Державна (федеральна) поліція діє виключно на територіях федерального уряду і є не багаточисельним підрозділом. Абсолютна більшість працівників поліції працює в своїх територіальних підрозділах і їх очільник підпорядковується місцевим органам самоуправління.

Пропонується створити три головних види поліцейських сил України.
Державною в тому змісті розуміння, що існує зараз, залишається лише Поліція Автомагістралей. Вона має юрисдикцію лише і виключно на трасах країни, які є державного значення. В пропозиціях по інфраструктурі буде запропоновано ці магістралі зробити без обмеження швидкості за прикладом Німеччини. Тому поліцейські такого підрозділу потребують особливий вишкіл та тренування.

Міська поліція оголошується муніципальною і її очільник підпорядковується місцевому уряду і лише йому. Очільник муніципальної поліції є виборчою посадою і обирається місцевими мешканцями на дворічний строк з можливостю балотуватися на наступних виборах.
За злочини і зловживання, створені підлеглими очільника муніципальної поліції від несе персональну відповідальність, втрачаючи свою посаду, в окремих випадках - з 10 річною забороною займати будь яку бюджетну посаду. Потерпілі подають в суд за моральні та матеріальні збитки і отримають компенсацію внаслідок позитивного рішення судовими інстанціями з муніципального бюджету.

Поліція сільської місцевості очолюється шерифом. Шериф є також виборчою посадою на строк 2 роки. Обирається місцевими мешканцями. Особисто приймає на роботу кожного поліцейського свого департамента і несе персональну відповідальність за законність дій своїх підлеглих. У випадку злочинів своїх підлеглих - достроково втрачає свої повноваження. Компенсація постраждавших від зловживань та незаконних дій впроваджується з місцевого бюджету.

Поліцейські усіх трьох видів повинні на початку пройти відбір і успішно закінчити курс навчання та тренування в будь якій стандартизованій поліцейській академії країни, мережу котрих необхідно створити, використовуючі багаторічний досвід наших західних партнерів.
Поліцейська служба - це діяльність, пов’язана з небезпекою для життя та здоров’я як офіцерів поліції, так і цивільних громадян. Тому в такому важливому питанні неприпустимі аматорство, застарівши методи та експерименти над людьми.

Майбутній поліцейський може подавати заявку на навчання в поліцейській академії за власною ініціативою, або за направленням від будь якого муніципального чи шерифського поліцейського департамента.
Після навчання поліцейський офіцер або отримує направлення ( якщо поступав на загальних засадах) або поступає у розпорядження підрозділу, очільник котрого складав направлення в поліцейську академію.
Молодий поліцейський повинен пройти обов’язкове 6-місячне стажування з більш досвідченим офіцером поліції ( на початку реформи це не застосовується, тому що "досвід" не реформованих по суті поліцейських не цікавить і навпаки - може бути шкідливим )

Усі підрозділи повинні мати свою унікальну уніформу і кольорову схему патрульних авто засобів для легкої індентифікаціі підрозділу. Тобто кольори та уніформа поліції державних магістралей відрізняється від, наприклад, будь якого підрозділу муніципальної поліції чи департаменту шерифа. Всі області також повинні відрізнятися одне від іншого, підкреслюючи свою унікальність і навіть культурні розрізнення.

Кожний муніципальний та шерифський департамент створюють та підтримують на відповідному професійному рівні Підрозділ Особливої Зброї та Тактики.
Цей підрозділ повинен мати на свому балансі високоточну зброю, зброю крупного калібру, броньовану техніку та інші засоби протистояння, локалізації та усунення нестандартних загроз
Такий підрозділ активізується лише і виключно в ситуаціях, що мають ознаки тероризму, тобто при захопленні заручників, загрози застосування вибухових пристроїв чи вогнепальної зброї проти цивільних громадян.
Підрозділ суворо заборонено використовувати в умовах акцій мирного протесту громадян.

Усі поліцейські, за виключенням працівників Підрозділу Особливої Зброї та Тактики повинні при виконанні своїх обов`язків демонструвати нагрудні номерні жетони та таблички з прізвищем. Їм заборонено вдягати балаклаву окрім операцій в фронтовій та прифронтовій зоні бойових дій. Порушення цієї регуляції, зафіксоване громадянами, призводить до автоматичного довічного звільнення з лав поліції порушника, його безпосереднього командира та очільника муніципального або шерифського департаменту."
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Мартюшев Вадим Володимирович
23 серпня 2019
2.
Пирська Юлія Миколаївна
21 серпня 2019
3.
Семенюк Дмитро Вадимович
20 серпня 2019
4.
Мелашкін Олександр Вадимович
20 серпня 2019
5.
Маленко Андрій Олександрович
14 серпня 2019
6.
Артеменко Ірина Григорівна
14 серпня 2019
7.
Кравцова Вікторія Євгенівна
14 серпня 2019
8.
Карімов Зінур Галімович
13 серпня 2019
9.
Єговітін Ігор Іванович
13 серпня 2019
10.
Волов Веніамін Тихонович
13 серпня 2019
11.
Соколов Віталій Вікторович
12 серпня 2019
12.
Бурин Віктор Георгійович
12 серпня 2019
13.
Тишинський Костянтин Юрійович
12 серпня 2019
14.
Халілова Поліна Іванівна
12 серпня 2019
15.
Мозговий Олексій Іванович
12 серпня 2019
16.
Тополь Андрій Григорович
12 серпня 2019
17.
Гудзь Олександр Олександрович
11 серпня 2019
18.
Букреев Дмитрий Николаевич
11 серпня 2019
19.
Карпович Володимир Степанович
11 серпня 2019
20.
Гулак Сергій Федорович
11 серпня 2019
21.
Пільгуй Тетяна Іванівна
11 серпня 2019
22.
Манько Виталий Викторович
10 серпня 2019
23.
Ніколаєв Леонід Федорович
10 серпня 2019
24.
Силка Максим Миколайович
10 серпня 2019
25.
Бредіхін Григорій Миколайович
10 серпня 2019
26.
Петренко Борис Володимирович
10 серпня 2019
27.
Деркач Віктор Олександрович
09 серпня 2019
28.
Стельмах Іван Андрійович
09 серпня 2019
29.
Зосіменко Олександр Юрійович
09 серпня 2019
30.
Оляницький Олексій Васильович
09 серпня 2019
70
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 75 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.