№22/068870-еп
Петиція про відміну редакції українського правопису від 22 травня 2019 року, яка запропонована Українською національною комісією з питань правопису.
Автор (ініціатор): Вороний Дмитро Русланович
Дата оприлюднення: 07 серпня 2019
Українська мова має довгий шлях свого розвитку, під час якого формувала свої особливості: виразність, милозвучність. Сьогодні це ставиться під загрозу деякими змінами до правопису. Взагалі, як на мене, то всі ці нововведення - ознака деградації мови.
Занепокоєння викликає обов’язкове йотування голосних. Воно для більшості є незрозумілим і дивним. Такі слова як „проект“ і „проекція“ є для українців звичними і їх написання і вимова з „Є“ викликає тільки незручності. Цей список можна продовжити чергуванням дифтонгів [ау]-[ав]. Якщо порівнювати „аудиторія“ і „авдиторія“ чи „пауза“ і „павза“, то новий варіант при вимові викликає деякі незручності, що впливає на чіткість вимовленого, а надалі може стати основою для нагромаджуння приголосних і утворення таких слів як „андеґравнд“. Так само не сприяють милозвучності слова з початком на [и] (ирод, ирій) та з закінченням на –сти (радости, незалежности). Останні звучать дуже незвично, на відміну від –сті.
Фемінітиви. Чомусь так склалося, що деякі такі назви професій у своєму звучанні мають більш негативний відтінок і складається враження, що вони утворені штучно. Також можна додати, що не від усіх професій можна утворити фемінітиви, наприклад: вівчар, а жіночий варіант вівчарка? Так само зі словами пілот, міністр і т.д. Однак слова, як-от: продавчиня, кравчиня, поетеса – звучать гарно, природно і мелодійно. Слова спільного роду для того і створені, щоб передавати значення слова в однаковому значенні як для жінок, так і для чоловіків, а при утворенні з них нових форм потрібно бути вкрай обережним.
Слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер- треба писати через дефіс. Ці структури, по-перше, несуть в собі певний важливий зміст, а по-друге, якщо прислухатися до них, то вимовляються вони з певним розривом, що акцентує увагу на їх значенні.
Окремо потрібно винести питання про друкування нових підручників, оскільки старі автоматично тепер вважатимуться застарілими через невідповідність з реальними правилами правопису, а також про внесення змін до всієї навчально-методичної бази всіх навчальних закладів.
Закликаємо Президента, Уряд, Міністерство освіти і науки, Комісію з питань правопису відмінити цей проект редакції правопису.
Занепокоєння викликає обов’язкове йотування голосних. Воно для більшості є незрозумілим і дивним. Такі слова як „проект“ і „проекція“ є для українців звичними і їх написання і вимова з „Є“ викликає тільки незручності. Цей список можна продовжити чергуванням дифтонгів [ау]-[ав]. Якщо порівнювати „аудиторія“ і „авдиторія“ чи „пауза“ і „павза“, то новий варіант при вимові викликає деякі незручності, що впливає на чіткість вимовленого, а надалі може стати основою для нагромаджуння приголосних і утворення таких слів як „андеґравнд“. Так само не сприяють милозвучності слова з початком на [и] (ирод, ирій) та з закінченням на –сти (радости, незалежности). Останні звучать дуже незвично, на відміну від –сті.
Фемінітиви. Чомусь так склалося, що деякі такі назви професій у своєму звучанні мають більш негативний відтінок і складається враження, що вони утворені штучно. Також можна додати, що не від усіх професій можна утворити фемінітиви, наприклад: вівчар, а жіночий варіант вівчарка? Так само зі словами пілот, міністр і т.д. Однак слова, як-от: продавчиня, кравчиня, поетеса – звучать гарно, природно і мелодійно. Слова спільного роду для того і створені, щоб передавати значення слова в однаковому значенні як для жінок, так і для чоловіків, а при утворенні з них нових форм потрібно бути вкрай обережним.
Слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер- треба писати через дефіс. Ці структури, по-перше, несуть в собі певний важливий зміст, а по-друге, якщо прислухатися до них, то вимовляються вони з певним розривом, що акцентує увагу на їх значенні.
Окремо потрібно винести питання про друкування нових підручників, оскільки старі автоматично тепер вважатимуться застарілими через невідповідність з реальними правилами правопису, а також про внесення змін до всієї навчально-методичної бази всіх навчальних закладів.
Закликаємо Президента, Уряд, Міністерство освіти і науки, Комісію з питань правопису відмінити цей проект редакції правопису.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Дашкеєв Владислав Григорович
07 листопада 2019
2.
Ляскало Ольга Леонідівна
03 листопада 2019
3.
Попов Дмитро Миколайович
02 листопада 2019
4.
Юрченко Андрій Веніамінович
30 жовтня 2019
5.
Філіпчук Ольга Сергіївна
26 жовтня 2019
6.
Мартинюк Роман Віталійович
25 жовтня 2019
7.
Бобренко Інна Всеволодівна
21 жовтня 2019
8.
Трачук Татьяна Михайловна
16 жовтня 2019
9.
Немриц Лілія Олександрівна
05 жовтня 2019
10.
Манишев Вячеслав Ігорович
22 вересня 2019
11.
Воєводський Герман Юрійович
19 вересня 2019
12.
Чайковська Олена Юріївна
19 вересня 2019
13.
Ланко Віра Андріївна
18 вересня 2019
14.
Капуста Віктор Іванович
14 вересня 2019
15.
Рева Алексей Михайлович
08 вересня 2019
16.
Галай Ольга Миколаївна
06 вересня 2019
17.
Пакуля Александр Леонидович
05 вересня 2019
18.
Шилова Ірина Дмитрівна
29 серпня 2019
19.
Гусаренко Ольга Володимирівна
26 серпня 2019
20.
Туманова Наталія Іванівна
25 серпня 2019
21.
Левченко Наталія Юріївна
22 серпня 2019
22.
Димитров Михайло Миколайович
22 серпня 2019
23.
Федачківський Віталій Дмитрович
20 серпня 2019
24.
Самоволенко Людмила Іванівна
18 серпня 2019
25.
Перебенесюк Маріанна Вікторівна
18 серпня 2019
26.
Безрук Максим Миколайович
18 серпня 2019
27.
Куцоконь Алина Александровна
16 серпня 2019
28.
Коршунова Віра Василівна
16 серпня 2019
29.
Боганець Алла Ігнатівна
16 серпня 2019
30.
Іванова Світлана Володимирівна
15 серпня 2019