Про єдиний податок із заробітної плати та єдину форму звітності

Про єдиний податок із заробітної плати та єдину форму звітності

На сьогодні в Україні з фонду заробітної плати справляється три податки та збори. Податок на доходи фізичних осіб - 18%, військовий збір - 1,5 % та єдиний соціальний внесок - 22%, що регулюються нормами Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Подаються такі види звітності: до органів ДФС - повідомлення про прийом працівника на роботу, Звіт з ЄСВ, Форма 1-ДФ, звіти з праці в Держстатистику, звіти в Фонд соціального захисту інвалідів, звіти в Держслужбу зайнятості.
Крім того норми КЗпП України зобов'язують заробітну плату виплачувати не менше двох раз на місяць (мінімум 6 платіжних доручень на сплату податків в місяць).
Існує значне навантаження на фонд оплати праці та досить незручне адміністрування, що призводить до виводу офіційної заробітної плати в «тінь».
Так, наприклад, станом на серпень 2019 року при нарахуванні заробітної плати в розмірі 5000 грн. утримання всіх діючих податків та зборів за рахунок працівника складають 975 грн., за рахунок роботодавця 1100 грн., до видачі працівнику 4025 грн. Роботодавець як податковий агент зобов'язаний утримати та перерахувати в бюджет 2075 грн., що складає 41,5 % від нарахованої заробітної плати. Загальний відсоток всіх податків складає: 22+18+1,5 = 41,5%. Чи стимулює це виводити зарплату з «тіні»? Мабуть ні.
Крім того, стаття 19 Закону України «Про охорону праці» визначає обов’язковий норматив витрат не менше 0,5 % від фонду оплати праці за попередній рік. Норма закону поширюється на підприємства, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю.
Також ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» зобов’язує роботодавця з чисельністю працюючих від 8 і більше осіб створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю. За не створення робочих місць передбачені адміністративно-господарські санкції в розмірі половини середньої річної заробітної плати.
Малий та середній бізнес, який має всього до 10 найманих осіб не може дозволити тримати у штаті кадровика, бухгалтера, юриста з метою дотримання чисельних норм при нарахуванні та виплаті заробітної плати.
На підставі вищевикладеного пропонується запровадити зручний та прозорий податок - єдиний податок із заробітної плати , який містить в собі спрощене адміністрування, фіскальну достатність, соціальну справедливість, рівномірність та зручність сплати, єдиний підхід, легкість, прозорість і зрозумілість.
Втрати бюджету будуть нівельовано за рахунок виводу зарплати з тіні. Витрати на адміністрування будуть зменшені: замість трьох рахунків та платіжних доручень - один, замість трьох особових рахунків - один, замість двох податкових звітів - один та один інспектор задіяний в камеральних та документальних перевірках.
Опитувальник на сайті ДФС України, що розміщений ще 30.01.2014.
Який спосіб об’єднання звітності з ПДФО та ЄСВ Ви підтримуєте? Де висловлена зацікавленість бізнесу в об’єднанні звітності, але за 5 років так нічого не відбулося.
Пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», звісно обговоривши це з бізнесом, науковцями, фахівцями, держслужбовцями, громадськими та політичними діячами, представниками організацій роботодавців, профспілок та всіма зацікавленими особами.
Суть змін: замінити три існуючі податки та збори на один - єдиний податок із заробітної плати, який буде сплачуватися на єдиний казначейський рахунок, а Казначейська служба вже буде самостійно направляти його до потрібних бюджетів та фондів.
Податок повинен включати себе ПДФО, ВЗ, ЄСВ, відрахування в Фонд захисту інвалідів. В майбутньому до складу єдиного податку із заробітної плати можна ввести відрахування на страхову медицину, що буде сприяти заінтересованості самих робітників укладати офіційні трудові договори.
Запровадити єдиний звіт з фонду оплати праці, який замінить існуючі звіти.
Розмір єдиного податку із заробітної плати пропонується зменшувати поступово: наприклад почати з 40% до 30%.
Виключити поняття мінімальний та максимальний страховий внесок, замінити поняття податкова соціальна пільга на пільгову знижку бази оподаткування, звісно залишивши мінімальні державні гарантії нарахування заробітної плати.
Новації призведуть до рівних умов оподаткування доходів всіх категорій громадян - і тих, що отримують мінімальну заробітну плату, і тих, що отримують достатньо великі зарплати, спростить оподаткування та зменшить витрати на адміністрування, буде сприяти виводу зарплати з «тіні» і стимулюванню створення нових легальних робочих місць, надасть значне полегшення ведення бізнесу, надасть поштовх до розвитку економіки України, зростання добробуту громадян, підвищить рівень соціальної захищеності.