Уяви на хвилину, що ти фізично здоровий чоловік, який має фізично здорову дружину та діток. У тебе ті самі клопоти, що й у всіх людей навколо: одягнутися, поїсти, відвести діток до школи, сходити на прийом до лікаря, відвідати церкву тощо, — все це доступно тобі, проте... лише на папері.
Чому? Бо ти — глухонімий! Ти відрізаний від світу: бачиш те саме, хочеш те саме, маєш всі можливості це робити, але не можеш.
Адже ніхто не хоче мати з тобою справу, бо ти розмовляєш незнайомою мовою. Ти отримуєш 1500 грн пенсії по інвалідності та змушений торгувати іграшками на всіляких фестах і ярмарках. Однак фестивалі та ярмарки не відбуваються щодня, ба навіть не щомісяця. Йти на прийом до лікаря тобі необхідно з перекладачем, послуги якого коштують приблизно 200 грн. Така ж ситуація з ЖЕКом, консультацією з нотаріусом та адвокатом і т. д. Відомо, що так живуть 10% українців!
Проте ми можемо змінити цю ситуацію, ввівши вивчення дактильної абетки (жестова мова) у шкільну або дошкільну програми. Відтак згодом ми матимемо можливість об’єднати глухонімих з дітками, які чують, у гуртках, таборах, екскурсіях... Ба більше, для неглухих діток вивчення дактильної абетки принесе ще один приємний бонус, оскільки активізація моторики пальців позитивно впливає на весь організм. Тоді 10% українців стануть з нами одним цілим і більше не будуть відрізані від світу.
Зрозумійте, що «глухоніма» Україна нікуди не подінеться, оскільки щодня народжуються дітки з вадами слуху. Однак ми, свідомі українці, можемо змінити майбутнє цих дітей, якщо почнемо діяти сьогодні. Адже чим більше людей будуть мати базові навички спілкування жестовою мовою, тим комфортнішим буде життя людей з вадами слуху. Безперечно, про це можна і потрібно мріяти, оскільки тенденція в цьому напрямку вже є...