№22/071990-еп

Зміни до ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" - наділення територіальних громад більшими повноваженнями через форми прямої демократії. Вторинність "представницьких органів" місцевого самоврядування перед безпосереднім волевиявленням територіальних громад в Україні.

Автор (ініціатор): Філатов Костянтин Вікторович
Дата оприлюднення: 04 вересня 2019
Шановний президенте України!

Частина Вашої передвиборчої програми була присвячена впровадженню в Україні безпосереднього народовладдя.

Через те, як виборці і свіфдомі громадяни, які бажають реалізовувати власне право на реалізацію права на участь у вирішенні питань місцевого та державного значення, законодавчих ініціатив та право на управління країною у прямий спосіб безпосередньо, звертаємось до Вас із дорученням створити умови для роботи форм безпосередньої демократії (народовладдя) в Україні.

Із історії України ми знаємо, що копне та вічове право - виключне право громад на місцеве самоврядування та державотворення і установлення певного правового ладу на територіях Київської Русі та України, знаємо ми також про загальні збори козацтва та правові традиції, які були впроваджені у козацькому самоврядному суспільстві - основі Держави України.

Отже, доручаємо Вам реалізувати на практиці наступні форми прямої демократії та створити нормативно-правове та законодавче забезпечення для їх реалізації:

Ефективною формою безпосередньої участі територіальної громади в управлінні власними справами є референдум Референдум — це форма безпосередньої демократії, змістом якої є волевиявлення громадян з будь-якого суспільнозначущого питання, крім тих, що не можуть за законом бути винесені на місцевий референдум, який має вищу юридичну чинність і є обов’язковим для виконання органами, організаціями та громадянами. Політичне значення інституту референдуму полягає в тому, що з його допомогою громадяни отримують можливість ефективно впливати на формування політики, що її здійснюють органи самоврядування, а останні, у свою чергу, — можливість звіряти свої рішення з думкою жителів. Рішення, що прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до рішень рад народних депутатів, на території яких він проводиться. Проблеми місцевого референдуму певним чином врегульовані в Законі України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”, у якому визначається предмет, процедура призначення та проведення місцевого референдуму, юридична природа прийнятих на ньому рішень тощо.

Серед форм безпосереднього народовладдя, що реалізуються в системі місцевого самоврядування, слід назватий консультативні опитування з метою виявлення ставлення громадян до тієї чи іншої проблеми. Поступово означений інститут набуває розвитку. За приклад можна назвати опитування, проведені серед мешканців окремих міст про надання російській мові статусу офіційної на території громади. Опитування громадської думки відрізняються від референдумів одним: їх підсумки не мають юридично обов’язкової сили. Вони тільки враховуються при прийнятті рішень органами місцевого самоврядування.

Особливо різноманітний характер безпосередньої участі територіальної громади в системі здійснення місцевого самоврядування є територіальні ініціативи. Так, Закон України “Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону” надає можливість утворювати громадські формування у сфері охорони громадського порядку. Відповідно до нього, громадяни України мають право створювати громадські об’єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Прикордонним військам України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров’я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин. Різновидом територіальних ініціатив є проведення на добровільних засадах безоплатних робіт щодо прибирання вулиць, облаштування території тощо.

Особливе значення мають нормотворчі громадянські ініціативи на місцевому рівні (право петиції), окреслені в Законі України “Про місцеве самоврядування” і в Законі України “Про звернення громадян”. Передбачено також, що стосовно муніципального рівня дане право може регулюватися статутами територіальних громад. Право петиції означає можливість досить великої групи мешканців вносити проекти рішень на обговорення органів місцевого самоврядування питань, віднесених до їх відання. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.

У справі реалізації соціальної активності жителів поселень порівняно новим для вітчизняної демократії є інститут відкритих громадських слухань. Згідно з Законом України “Про місцеве самоврядування” територіальна громада має право проводити громадські слухання — зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.
У системі місцевого самоврядування збори і сходи громадян розглядаються як одна з провідних форм безпосередньої демократії, елементом безпосередньої участі жителів міста в управлінні. Збори громадян за місцем проживання є однією з організаційно-правових форм волевиявлення громад. Правове регулювання загальних зборів здійснюється в межах затвердженого Верховною Радою України Положення “Про загальні збори громадян за місцем проживання” (Постанова Верховної Ради України від 17.12.1993 №3748-ХІІ), що встановлює порядок їх скликання й організації роботи.

Конституційне положення про свободу слова як необхідна умова формування демократичного громадянського суспільства реалізується у праві кожного жителя на мирні публічні виступи — маніфестації, мітинги, демонстрації, ходи, пікети. Право на проведення публічних заходів — суб’єктивне право громадян, що мають за мету впливати на органи міського самоврядування для вирішення питань життєдіяльності міста шляхом узгодження і формування думки громадян і її вираження. Воно є важливим елементом народовладдя, формою участі громадян у політичному управлінні. Масові збори, демонстрації, пікетування та інші подібні акції мають особливе значення, привертаючи увагу органів місцевого самоврядування до найактуальніших проблем політичного, соціально-економічного розвитку, які вимагають негайного розгляду та вирішення. Подібні заходи надають представницьким та виконавчим органам місцевого самоврядування можливість з великою точністю визначити, в якій сфері самоврядування є малоефективним і які саме інтереси населення максимально незадоволені.

Ефективним елементом участі територіальних громад в управлінні є усні і письмові звернення громадян до органів місцевого самоврядування. Звернення дозволяють громадянам брати участь у визначенні пріоритетних напрямків роботи органів місцевого самоврядування, в розробці проектів їх рішень. Звернення громадян є не тільки джерелом інформації про інтереси населення, а й засобом захисту громадянами своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушень з боку місцевого самоврядування. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією права вносити до органів місцевого самоврядування пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі здійснюється в межах Закону України “Про звернення громадян”. Цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи місцевого самоврядування пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

Однією з форм безпосередньої участі громадян у місцевому самоврядування є оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування та службових осіб. Через таку форму жителі виконують, зокрема контрольні функції в управлінні, виключають можливість свавільних дій з боку адміністративного органу. Процесуальний порядок реалізації громадянами такого права встановлюється Кодексом адміністративного судочинства України. Право на судове оскарження дає можливість громадянам реально впливати на законність рішень, прийнятих органами місцевого самоврядування, поновлювати свої права.

Зміцнення та розвиток системи місцевого самоврядування буде збільшувати кількість різних форм безпосередньої участі територіальної громади в управлінні: громадські експертизи, круглі столи, громадські ради, інститут місцевого омбудсмена, електронна демократія тощо.

Тобто, таким чином, вказати вторинність значення "представницьких органів" Місцевого самоврядування у формі реалізації влади і права власності на комунальне майно і на адміністративно-територіальних одиницях в Україні.

Отже, Місцеве самоврядування є правом територіальної громади — жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Ст. 140 Конституції України
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Щербатюк Сергій Миколайович
28 листопада 2019
2.
Гладиш Андрій Михайлович
01 листопада 2019
3.
Кочерга Віктория Олександрівна
21 жовтня 2019
4.
Авраамова Емманнуелла-Еліана Віталіївна
24 вересня 2019
5.
Хоменко Олег Іванович
09 вересня 2019
6.
Падалиця Сергій Миколайович
04 вересня 2019
7.
Поворознюк Галина Вячеславівна
04 вересня 2019
8.
Руських Юлія Борисівна
04 вересня 2019
9.
Філатов Костянтин Вікторович
01 вересня 2019
9
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено