Для вправлення, а не вдосконалення ручного управління правоохоронною і правозахисною системою держави.

Для вправлення, а не вдосконалення ручного управління правоохоронною і правозахисною системою держави.

Вся правоохоронна система держави до цього часу взаємодіє, координується і управляється в ручному режимі поза законом, і як заявив Рябошабко Генпрокуратура і надалі буде грати головну роль серед правоохоронних органів, а не ЗАКОН, і відповідно знову управлятись в ручному режимі, нехай навіть і самим Президентом.
У зв’язку зі зняттям привілеїв недоторканості з народних депутатів, і надіюсь з усіх осіб, народні депутати та Президент, хоча б для захисту себе і своїх сімей, мусить привести всю правоохоронну систему до певного логічного порядку і затвердити її законом.
Прийняти закон про структуру правоохоронних і правозахисних органів, яким прописати основні положення усіх силових відомств, їх завдання і функції щодо захисту всіх прав і свобод громадян, захисту своєї держави і її економіки, її кордонів і суверенітету – для всіх органів, алгоритм їх взаємодії та координації, підпорядкування, управління, внесення, погодження і призначення перших керівників, умови конкурсних призначень. Передбачити структуру правоохоронної системи і правоохоронних органів з мінімізуванням витрат на її реформи, і в той же час забезпечення її ефективності та збалансованості з усіх сторін держави і людини, звинуваченого і органів звинувачення, потерпілого і зобов’язань держави, захисту прав потерпілого та звинуваченого і в той же час незалежності дій правоохоронних органів.
Призначення перших керівників правоохоронних органів за поданням іншого центрального органу, звітність перших керівників перед представницькими органами, наявність громадських рад в цих органах на платній основі за конкурсним призначенням з конкретними визначеними функціями контролю, процесуальний алгоритм дій органів досудового розслідування, залучення Державною слідчою службою любого із органів досудового розслідування в розслідування однієї справи тощо, надасть баланс контролю за діяльністю правоохоронними органами, і в той же час незалежність діяльності за ввіреними функціями.
В структурі правоохоронних органів і правозахисної системи передбачити:
1. Суди: структура починаючи з слідчих суддів з узгодженням норм КРП до рішень суду по кримінальних справах (в антикорупційних судах відпаде потреба)
2. Генеральна прокуратура – представництво в судах у справах кримінального судочинства, захист вправ і свобод громадян, контроль за слідчими діями Державної слідчої служби України та органів досудового розслідування.
3. Державна слідча служба України – розслідування усіх злочинів за кожною підвідомчістю органів досудового розслідування України визначених КПК
4. Органи досудового розслідування: виявлення і розкриття злочинів, у т.ч. шляхом оперативно-розшукової діяльності до стадії пред’явлення підозри в терміни (від дати реєстрації до дати передбаченої КПК), а по оперативно-розшукових справах у терміни визначені законом про оперативно-розшукову діяльність.
4.1. Національне антикорупційне бюро (додатково по складах злочинів і рангах осіб, які покладались на ДБР)
4.2. Служба безпеки України (відповідно до закону, крім боротьби з корупцією та злочинами економічного спрямування, які передаються до ДСФР)
4.3. Державна служба фінансових розслідувань (злочини економічного спрямування) додатково по складах злочинів відносно працівників НБР)
4.4. Військова служба розслідувань в складі МО
4.5. Митна служба розслідувань в складі Митної служби України
4.6. Національна поліція в складі МВС України
5. Органи охорони правопорядку і адміністративного контролю
5.1. Органи охорони-громадського порядку в системі МВС України
5.2. Місцева поліція в складі територіальних місцевих органів влади

Пріоритетність злочинів за належністю, у т.ч. за наявності альтернативних злочинів: першим є займана посада суб’єкта злочину серед інших ознак і складів злочинів; другим є спрямованість злочину проти основ держави, третім є економічна спрямованість злочину, і четвертим всі інші склади злочинів, окрім військових, п’ятим є військові злочини. За цими ознаками кожне відомство з правоохоронних органів зобов’язано передати матеріали в яких фігурує хоча б одна із названих ознак в черговості за належністю до відповідного органу.
Прийняти закон про ліквідацію Державного бюро розслідувань і закон про утворення Державної слідчої служби України, з повноваженнями виключно розслідування злочинів та правами залучення усіх органів досудового розслідування до розслідування любого злочину. Слідчий Державної слідчої служби в ході розслідування злочину для збору доказів, чи перевірки наявних за необхідності має мати право залучати і інший орган, ніж від якого отримав матеріали про злочин.
Прийняти закон про утворення Державної служби фінансових розслідувань України з ліквідацією таких функцій і підрозділів в усіх правоохоронних органах держави, окрім ДБР за їх належністю.
Змінити підходи до складу злочинів економічного спрямування щодо встановлення конкретних уніфікованих і формалізованих дій в ознаках за які настає кримінальна відповідальність та внести зміни до Кримінального кодексу України. Не має бути більше складів злочинів з відсильними бланкетними нормами з подвійним трактуванням законодавства за порушення якого і настає кримінальна відповідальність (особливо посадових і господарських злочинів), а в подальшому судом на законних підставах повертається закон як дишло, кому як вийшло.
Люба інформація про злочин має бути зареєстрована, перевірена і по ній винесена виключно постанова (про відмову, чи про порушення кримінального провадження) прокурором, або слідчим Державної слідчої служби України. Жодне повідомлення про злочин не має бути зареєстроване в правоохоронних органах в інших обліках, ніж обліку визначеному законом.
Тільки Кримінально-процесуальний кодекс має визначати порядок дій з любих обмежень громадян і суб’єктів господарювання в результаті діяльності всіх правоохоронних органів, всі їх дії мають виконуватись в процесуальному порядку, або визначені спеціальним законом про оперативно-розшукову діяльність, а не всілякими інструкціями і наказами цих відомств. Інструкціями визначаються порядки дій працівників цих відомств в напрямку викриття і документування злочинів в ході оперативно-розшукової діяльності, щоб не допустити порушення прав громадян і суб’єктів господарювання.