Позбавлення громадян права мати свою національність є грубим порушенням принципу верховенства права (ст.8 Конституції України),вимог, закріплених у міжнародних актах, зокрема, Загальній Декларації прав людини, а також у Міжнародному пакті про громадянські політичні права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які є частиною національного законодавства України, та в чинних законах України.
Сподіваюсь вельмишановні, ви пам’ятаєте, що громадяни СРСР мали у паспорті запис своєї національності. Після досягнення особою 16-річного віку і отримання паспорту в графі «національність» записувалась національність особи в залежності від національності її батьків. Якщо мати і батько були однієї національності, дитина автоматично отримувала їх національність. Коли у батьків була різна національність, то при отриманні паспорту дитина мала право самостійно вибрати собі національність по матері чи батькові. В інших документах реєстраційного характеру (книга реєстрації актів цивільного стану, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, свідоцтво про смерть та інших) законодавчо була закріплена графа, у якій зазначалась національність особи. Наприклад, у свідоцтві про народження дитини обов’язково вказувалась національність її батьків, в свідоцтві про шлюб — національність подружжя, і так само в інших реєстраційних документах.