Як відомо, в 5 грудня 1994 році Україна уклала Будапештський меморандум, підписантами якого стали США, Велика Британія і Росія.
Згідно з документом, Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантію захисту з боку цих трьох країн. А в 2014 році РФ напала на Україну і ніякого захисту так і не послідувало.
Україна, має право переглянути свій статус, адже всі, хто гарантував Україні безпеку, підписуючи "Будапештський меморандум", відмовляються від виконання його умов, стверджуючи, що ця угода не має юридичної сили.
Ядерна зброя України: історія втрати найпотужнішого арсеналу
Україна після розвалу СРСР отримала у спадок третій за потужністю ядерний арсенал
В сучасну історію 1 червня 1996-го увійшло як дата, коли Україна остаточно відмовилася від ядерної зброї. Країна, яка володіла третім в світі арсеналом, остаточно отримала статус без'ядерної держави.
Більше озброєння було в розпорядженні лише США і Росії. На захисті України стояли 220 одиниць стратегічних носіїв: 176 міжконтинентальних балістичних ракет, 44 важких бомбардувальники, оснащених більш ніж тисячею ядерних крилатих ракет великої дальності, а також 1240 боєголовок.
. 2 червня 1996-го країна повністю позбулася ядерного статусу, і почалось вивезення боєголовок.
Все озброєння переправили на територію Росії. У червні 1996 року остання ядерна боєголовка покинула Україну. Натомість Росія передала ядерне паливо для атомних електростанцій, яке повернулося після переробки ракет. Фінальну крапку в без'ядерному статусі України поставили в 2001 році. Тоді на території країни ліквідували останню шахтно-пускову установку міжконтинентальних твердопаливних ракет СС-24.
Гострою проблема стала після початку агресії Росії в 2014 році. Учасники обговорень розійшлися в думках, чи була відмова від ядерної зброї правильним рішенням. Адже воно є важливим стратегічним чинником. Таку роль озброєння могло б зіграти в наші дні для захисту суверенітету, а не "слово" Росії про збереження територіальної цілісності України.
Порушення Будапештського меморандуму
1 березня 2014 року президент Росії Володимир Путін на тлі «Кримської кризи» отримав у Ради Федерації (верхньої палати парламенту) дозвіл на введення військ до України, обґрунтувавши це «екстраординарною ситуацією, що склалася в Україні, загрозою життю громадян Російської Федерації, наших співвітчизників, особового складу військового контингенту Збройних сил Російської Федерації».
Інциде́нт у Ке́рченській прото́ці
Інциде́нт у Ке́рченській прото́ці відбувся 25 листопада 2018 року, коли кораблі ВМС України здійснювали перехід з Чорного до Азовського моря. В районі Керченської протоки їх зупинив російський танкер, що перегородив прохід під побудованим окупаційною владою керченським мостом. Українські кораблі зазнали нападу з боку сил ВМФ Росії та Берегової охорони РФ — було протаранено буксир «Яни Капу», а поза 12-мильною зоною українські артилерійські катери супроводу були обстріляні.
Усі три українські судна захопили росіяни. У полон потрапили 24 моряки, 6 із яких — поранені.
Україна має заявити, що оскільки підписанти "Будапештського меморандуму" не надали жодних гарантій суверенітету України, то його умови є такими, в яких Україна має право жорстко вимагати негайно вирішити питання її ядерної захисту.