Зупинити дію постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки» та забезпечити виконання положень ч. 2 ст. 36 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо державних гарантій встановлення ставок (окладів) науковим працівникам державних наукових установ (вищих навчальних закладів), виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні не нижче подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні.

Преамбула Закону України «Про наукові і науково-технічну діяльність» (далі – Закон) встановлює, що рівень розвитку науки і техніки є визначальним чинником прогресу суспільства, підвищення добробуту громадян, їх духовного та інтелектуального зростання. Цим зумовлена необхідність пріоритетної державної підтримки розвитку науки як джерела економічного зростання і невід’ємної складової національної культури та освіти, створення умов для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення використання досягнень вітчизняної та світової науки і техніки для задоволення соціальних, економічних, культурних та інших потреб.
З часу прийняття цього Закону (26 листопада 2015 року) Кабінетом Міністрів України прийнято ряд нормативно-правових актів на реалізацію новел в частині створення та ліквідації наукових установ, атестації наукових працівників, формування органів управління тощо. Ключовою ж зміною, яка встановила законні очікування усіх наукових працівників державних наукових установ, стала державна гарантія щодо формування розміру заробітної плати, яка сприятиме виконанню основного завдання цього Закону – визначення матеріальних та моральних стимулів для забезпечення престижності та пріоритетності наукової сфери.
З 2017 року мали були здійснені перші кроки щодо реалізації положень законодавства, однак лише постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки» (далі – Постанова) затверджено схему посадових окладів керівних, наукових та інших працівників (які проводять наукові і науково-технічні розробки) науково-дослідних інститутів (центрів), їх філіалів, інших наукових установ і організацій, науково-дослідних частин закладів вищої освіти та науково-дослідних інститутів у складі закладів вищої освіти, науково-дослідних секторів, проблемних науково-дослідних лабораторій у складі закладів вищої освіти на період до 2023 року (далі – Схема).
Відповідно до примітки названої Схеми посадовий оклад (ставка заробітної плати) визначається шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року на встановлений коефіцієнт, який у 2020 році становить згідно перелічених найменувань посад (охоплених групами): 2,5; 3,76; 4,51; 6,49 відповідно. Крім того, названа Схема застосовуватиметься з 01 вересня 2020 року.
Аналіз бюджетних витрат на НАН України та національні галузеві академії наук України (загалом, а також на наукові дослідження, зокрема) свідчить, що з 2017 року витрати змінюються відповідно до зміни прожиткового мінімуму. У 2020 році проект бюджету передбачає реальне підвищенням прожиткового мінімуму на 6 %, і відповідно витрат на наукову діяльність – 6 %, тому очікувати підвищення заробітної плати на підставі названої Постанови неможливо.
Вважаємо, що ця Постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства та свідчить про бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо реалізації положень Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», що спричиняє не лише порушення прав та законних інтересів наукових працівників, а й призводить до руйнування наукової сфери держави Україна. Такий висновок спричинений наступним.

1. Відповідно до передбаченої законодавством ролі науки у суспільстві статтею 36 Закону врегульовано засади оплати і стимулювання праці наукового працівника. Так, згідно ч. 1 ст. 36 Закону оплата праці наукового працівника повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для його ефективної самостійної творчої діяльності, підвищення престижності професії наукового працівника, стимулювати залучення талановитої молоді до наукової і науково-технічної діяльності та підвищення кваліфікації наукових працівників. Заробітна плата наукових працівників складається з посадових окладів (ставок), премій, доплат за наукові ступені, вчені звання, надбавки за стаж наукової, науково-педагогічної роботи та інших надбавок, доплат та винагород, передбачених законодавством у сфері наукової і науково-технічної діяльності. Науковому працівнику за виконання роботи у вільний від основного навантаження час винагорода виплачується за договорами цивільно-правового характеру.
Названа норма є засадничою та має реалізовуватися відповідним підзаконним актом. Зокрема, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 36 Закону умови оплати праці працівників державних наукових установ, що фінансуються з державного бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, а комунальних наукових установ, що фінансуються з місцевого бюджету, встановлюються засновником відповідно до законодавства України.
Однак, абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону передбачає ключову норму: «Держава гарантує встановлення ставок (окладів) науковим працівникам державних наукових установ (вищих навчальних закладів), виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні не нижче подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні». Таким чином, основою для регулювання умов оплати праці є конкретний показник, щодо якого здійснюється державне статистичне спостереження (Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713). Станом на липень 2019 року середня заробітна плата у промисловості становить 12293 грн.
В порушення вимог цієї норми Закону Схемою передбачено, що посадовий оклад (ставка заробітної плати) визначається шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року на встановлений коефіцієнт.
Тобто на підставі прогнозованого із відкритих джерел прожиткового мінімуму у 2020 році (2189 грн) оклади становитимуть відповідно: 5472; 8231; 9872; 14207 (грн). Якщо ж керуватися Законом, то базовий для розрахунку оклад молодшого наукового співробітника має бути – 24586‬ грн.

2. У прес-релізі Кабінету Міністрів України щодо прийняття Постанови міститься наступне обґрунтування: «Щодо наукових працівників, то відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” їх посадові оклади встановлюються виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника, встановленого на рівні не нижче подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні. Проте, зважаючи на фінансові можливості держави, такі розміри оплати праці нереально установити одночасно і протягом одного фінансового року».
Це твердження є свідченням порушення Закону не лише в частині розмірів окладів наукових працівників, а й щодо поступового порядку впровадження Закону. Так, відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону абз. 1 ч. 2 статті 36 Закону набирає чинності з 1 січня 2020 року шляхом збільшення з 1 січня 2017 року цієї величини. Під величиною розуміється розмір ставок (окладів) наукових працівників державних наукових установ, який гарантується державою.
Пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону Кабінету Міністрів України встановлено обов’язок у шестимісячний строк з дня прийняття цього Закону забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Зважаючи на те, що Закон прийнято 26 листопада 2015 року кінцевим строком для виконання цього обов’язку є 27 червня 2016 року.
Більш того у постанову Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2002 р. № 1298 зміни щодо реалізації положень Закону взагалі не вносилися. Слід звернути увагу, що нова Постанова не змінює та не скасовує відповідні положення постанови Кабінету Міністрів України № 1298 від 30 серпня 2002 року, що спричиняє правову невизначеність оскільки врегульовані оклади на підставах:
а) підрозділу 2 Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 (Наукові установи і організації, підпорядковані галузевим академіям наук, органам державної влади, та інші наукові установи і організації);
б) Схема відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 822.

3. Розроблення проекту Постанови відбувалося із порушенням вимог законодавства та Регламенту Кабінету Міністрів України.
Відповідно до інформації з відкритих джерел проект Постанови готувало Міністерство освіти і науки України (далі – МОН). Згідно із ст. 42 Закону МОН має повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваження щодо розроблення та внесення в установленому порядку пропозицій щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати, робочого часу та часу відпочинку, умов оплати праці працівників наукових установ, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету не відноситься до компетенції чи завдань МОН. Крім того, Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 630, так само не передбачено такі повноваження МОН.
Вказівка на неможливість реального впровадження положень Закону щодо ставок (окладів) наукових працівників є безпідставним адже з моменту набрання чинності Закону ні МОН, ні Урядом також не виконувалися норми ст. 48 Закону, а саме щодо реалізації абз. 3 ч. 1 ст. 48 (Обсяг коштів державного бюджету, що спрямовується на наукову і науково-технічну діяльність, щорічно визначається у законі України про Державний бюджет України як частка валового внутрішнього продукту (у відсотках) оскільки у законах України про державний бюджет у 2017–2019 роках такого визначення не було. Крім того в порушення вимог Регламенту Кабінету Міністрів України проект Постанови не оприлюднювався, на громадське обговорення не виносився, погодження із заінтересованими органами чи національною академією та галузевими академіями наук не здійснювалося.

Зважаючи на викладене Кабінетом Міністрів України здійснено наступні порушення законодавства у частині прийняття Постанови:
1) бездіяльність щодо не прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»;
2) невиконання норми ст. 36 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо визначення розмірів посадових окладів (ставок) наукових працівників;
3) бездіяльність, що спричинила неправомірність у правовому регулюванні поступового збільшення розмірів посадових окладів (ставок) наукових працівників з 2020, а не 2017 року;
4) неправомірна підготовка проекту прийнятої Постанови в частині визначення міністерства, яке не має компетенцію на її підготовку, відсутність громадського обговорення, а також погодження з відповідними органами та заінтересованими організаціями;
5) невиконання державних гарантій у частині реалізації положень законодавства про наукову діяльність.

Таким чином, просимо Вас як гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина:
1) зупинити дію постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки» з мотивів невідповідності ч. 4 ст. 43 (кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом) ч. 3 ст. 54 (держава сприяє розвиткові науки) Конституції України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо її конституційності в частині регулювання посадових окладів керівних, наукових та інших працівників (які проводять наукові і науково-технічні розробки) науково-дослідних інститутів (центрів), їх філіалів, інших наукових установ і організацій, науково-дослідних частин закладів вищої освіти та науково-дослідних інститутів у складі закладів вищої освіти, науково-дослідних секторів, проблемних науково-дослідних лабораторій у складі закладів вищої освіти на період до 2023 року;
2) в межах відповідальності Кабінету Міністрів України перед Президентом України забезпечити виконання положень Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо державних гарантій встановлення ставок (окладів) науковим працівникам державних наукових установ (вищих навчальних закладів), виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні не нижче подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні.