Конституцією України стотекю 13 передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу, і в той же час у Кодексі України про надра, в статті 13 визначається, що користувачами надр можуть бути фізичні особи громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, коли для здійснення такої господарської діяльності необхідно здійснити її реєстрацію в установленому законом порядку. Крім цього власники земельних ділянок можуть отримувати дозвіл на видобування корисних копалин, а за умов здійснення геологічного вивчення ділянки надр завласні кошти, отримати дозвіл без аукціону.
В цьому ж руслі передбачено Постановою КМУ і Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, шляхом видачі дозволу без проведення аукціону.
Тільки яким чином, можливо сумістити рівні права громадян на надра, при розподілі земельних ділянок, на яких відсутні надра.
Тоді для кого, і для чого прописувались ці корупційні норми, щоб особи при владі отримали ділянки з надрами, а держава в них викупала, щоб такі власники земельних ділянок протидіяли розвитку видобування нафти і газу та інших корисних копалин.
Якщо Росія, через підставних осіб отримала в оренду, чи викупила такі ділки то в Україні не залишається жодних шанців на видобуток свого газу і інших корисних копалин.
При цьому Порошенком у 2018 році спрощено порядок гірничого відводу та надання користувачу прав розпоряджатися, у тому числі продавати та передавати у користування резидентам та нерезидентам України, геологічну інформацію, створену (придбану) за власні кошти з урахуванням вимог, встановлених законами України "Про державну таємницю" та "Про санкції", посприявши поліпшенню умов грабунку свого народу.
За олігархічними умовами користування надрами наведених у статті Сергія Сороки у 2018 році рентна плата та плата за використання природних ресурсів до державного бюджету України склали 45 мільярдів гривень, або 4,88% доходів державного бюджету загалом. Або близько 1000 гривень на рік на одного. Куди ж діваються прибутки з такого видобутку.
Тільки збільшення ставок рентної плати за природний газ збільшило надходження до зведеного бюджету від рентної плати порівняно із 2008 роком у 27,7 рази, порівняно з 2013 роком – ушестеро (2003 році - 522 млн грн, у 2008 – 1127 млн грн, у 2013 – 5167 млн грн, у 2016 – 31 271 млн грн).
Чому цей приклад держава не поширює на інші корисні копалини та природні ресурси?
Частка рентної плати на видобуток природного газу складає більше 75% всіх рентних платежів до зведеного бюджету загалом! А Україна має ще й унікальні родовища залізних, марганцевих та уранових руд, руд алюмінію, рідкоземельних металів, нафти і газового конденсату, каоліну, солі, вапняку, цементної сировини, каменю і піску будівельного, підземних і мінеральних вод і багато-багато чого іншого.
У багатих на корисні копалини країнах, особливо на вуглеводневу сировину, мінерально-сировинна рента виступає вагомим чинником поповнення фінансових фондів держави та окремих територій, щозцього мають українці, окрім Коломойського, Пінчука і Ахметова.
Також частину мінерально-сировинної ренти отримує кожен громадянин країни. В Україні з самого початку введення плати за спеціальне використання природних ресурсів вилучення мінерально-сировинної ренти відбувалося і відбувається всупереч всім хрестоматійним правилам фіскального регулювання видобутку корисних копалин".
В Україні "олігархи від руди та інших корисних копалин" створили вертикально інтегровані компанії, які видобувають і самі собі продають сировину за демпінговими цінами, а прибутки від продажу готової продукції "ховають" на рахунках офшорних компаній.
Ніхто не пропонує нічого відбирати в олігархів, нам потрібне ефективне використання майна, всім зрозуміла і справедлива податкова реформа та забезпечення приведення до Конституції України встановленої норми, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Всі користувачі надр мусять бути в рівних умовах, як і в отриманні дозволів, а видобування корисних копалин здійснюватися, виключно на землі єдиного власника – української держави. Такі землі в разі виявлення корисних копалин, повинні передаватись до власності держави, шляхом грошової компенсації, чи надання рівноцінних земель попереднім власникам цих земель.