Високі договірні сторони Польщі і України виконайте міждержавну угоду 09.09.1944р. Міжнародної Угоди м;ж УРСР та Польським Комітетом національного визволення Польщі «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР». і проведіть взаємозалік залишеного майна і землі в т. ч. спадкове.

Ми, потерпші особи від репресій на історичній Батьківщині РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ПОЛЬСЬКОЇ вигнані з «етнічшх споконвічних земель України – нерухомого майна наших прабатьків 1945 - 1946р.р. після підписання 09.09.944р. Міжнародної Угоди м;ж УРСР та Польським Комітетом національного визволення Польщі «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР».
Факти, докази та обставини справи свідчать про здійснений злочин суб»єктами, які не мали легітивності підпису вищевказаної Угоди.
Бо СРСР входило в 15 ресшубліх і право підпису мала Москва, а Комітет національного визволення Полищі було під Іґом Великобританії, не був ніким визнаний, … і не мав права підпису Міжнародної угоди від 09.09.1944р. Даний факт встановлений Європейським судом винзнано вищевказану Угоду злочином проти людства, яка немає строків давності у Рішенні Європейського суду з прав людини по справі №314436 (Саsе of Broniowski Poland).
Зауважимо, Парламент Республіки Польщі схвалили документ про визнання злочину своїх поляків на території України в захист своїх громадян, на 50% виконали Польщею Міжнароду угоду 09.09.1944р. Деякі питання детально регулюються Законом ПОЛЬЩІ «Про реалізацію права на компенсацію за залишену нерухомість поза сучасними межами Республіки Польщі» від 08.07.2005р. (Dz. U. z 2005 r. Nr 169. poz. 1418)
Проте, Уряд Високої договірної сторони України тривалий час ухиляється від виконання Міжнародної Угоди від 09.09.1944р. м;ж УРСР та Польським Комітетом національного визволення Польщі «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР», яка стала законодавством України і в порядку ст. 9 Конституції України обов»язкова до виконання.
Проте і Парламент України – Верховна Рада України тривалий час ухиляється схвалити Закон для виконання вищевказаної Угоди на захист своїх громадян України, потерпілих від протизаконних дій системи тоталітарних режимів, посадових осіб двох Держав Договірної сторони Польщі і України, внаслідок яких відбувся злочинна евакуація в 1945-1946р. р. і незаконно забрана у громадян приватне майно і землю і не провели взаємозалік з примусово переселеними родинами Високою договірною стороною Україною і Польщею. Україна мала кордони від Сяну до Дону. Польща за оренду приватного майна і землі за 75 років нам не заплатила і спадкове майно залишилось на території Польщі і ми не можемо його успадкувати і на старість ми стали жебраками, бомжами так, як Висока договірна сторона України проти нас народжених в Польщі, чинить геноцидну політику в України і неможливо поновити права та законні інтереси в Україні (особистий прийом у Голови Львівської обласної держадміністрації тощо не дали результатів і Консула Польщі в м. Львові не розглянуті звернення відмовили нам у прийомі і відмовили у прийнятті рішення про оформлення спадщини в Польщі і в Україні???)
А тепер Висока договірна сторона Польща 08.08.2019р. рекомендує звернутись до дипломатичних установ України на території Республіки Польщі (Посольство у Республіції Польщі) бо ми не громадяни Польщі, хоч народилися в Польщі.
Відтак, триваюче порушення має місце сьогодні внаслідок тривалої бездіяльності посадових осіб Уряду Високої договірної сторони України, Польщі, які будучи правонаступниками шукають причини та умови небажання виконувати договірні зобов»язання, настроями негативним впливом на стосунки із стратегічним партнером Республіки Польщі, та доцільності винесення на обговорення в стінах парламенту України питання історичного минулого обох держав на виконання Високими Договірними сторонами Польщею і Україною Міжнародної Угоди від 09.09.1944р. м;ж УРСР та Польським Комітетом національного визволення Польщі «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР».
Міжнародну угоду від 09.09.1944р. Україною визнано, як частину законодавства лише в 2006р., ст. 9 Конституції України, проте станом на сьогоднішній день в супереч міжнародного законодавства Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною умисно не виконано Високими Договірними сторонами Польщею та Україною, існує триваюче порушення прямих конституційних прав і законних інтересів в Україні примусово переселених громадян з Польщі в Україну 1944-1951р. і нам завдано як матеріальної так моральної шкоди 75 000 000 злотих кожному.
Міжнародні зобов’язання України, які вона взяла на себе ратифікувавши Конвенцію та протоколи до неї, адже у частині 1 ЗУ «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в 1950р. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» прямо зазначається, що Україна повністю визнає «дію на своїй території от. 46 Конвенції, щодо визнання обов’язковою і без укладення спеціальної угода юрисдикції Суду прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції», Конвенція та практика Європейського суду є джерелом права на території України.
Відтак, ми люди похилого віку, потерпілі особи від злочину проти людства, Міжнародної Угоди 09.09.1944р. м;ж УРСР та Польським Комітетом національного визволення Польщі «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР» внаслідок чого нам нанесено майнової та немайнової шкоди та душевних страждань, які маємо станом і на сьогодні, ми хочемо у законний спосіб прийняти спадщину після смерті наших дідів, прадідів батьків приватне майно на території Польщі та на території України. (75 000 000 грн. матеріальна та моральна шкода завданою тривалою дискримінацією та дестабілізацією).
Тому, ми ВИМАГАЄМО в 2019 році здійснити всі відповідні дії першими особами Високої договірної сторони Польщі та України, законодавчої та виконавчої влади України, на виконання Міжнародної Угоди від 09.09.1944р., підписану між УРСР та Польським Комітетом національного визволення Польщі «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР», правонаступниками Високих договірних сторін, шляхом добровільного виконання і прийняття потрібного нормативно правового документу - Закону з прописаною процедурою виконання вищевказаної Угоди, фінансування та юридичного в т. ч. судового супроводу уповноваженими особами Високих договірних сторін, що стосується спадкування приватного майна та землі на території договірних сторін Польщі і України, щодо нас примусово переселених та наших спадкоємців.
В іншому випадку ми, змушені звернутися до Європейського СУДУ та Євроспільноти про визнання протиправних, протизаконних дій та порушення міжнародного законодавства, Конвенції по правах людини ,,Високими договірними сторонами Польщею та України правонаступниками про відшкодування матеріальної і моральної шкоди за 75 років порушення наших прав і законних інтересів ( 1 000 000 злотих за кожний рік порушення наших прав і законних інтересів = 75 000 000 злотих)
Уповноважених посадових осіб Високої договірної сторони Польщі і України зобов»язати виконати добровільно Міжнародної Угоди від 09.09.1944р. м;ж УРСР та Польським Комітетом національного визволення Польщі «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР».
Міжнаро́дний до́говір — це письмова угода, що регулюється міжнародним правом, укладена між двома або декількома суб'єктами міжнародного права незалежно від того, міститься вона в одному документі, у двох або кількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретної назви (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо).
Міжнародні договори є одним з найважливіших джерел міжнародного права.
Високі Договірні Сторонни уповноважені посадові особи Польщі і України і зобов'язуються утримуватись від дій, що можуть завдати шкоди примусово переселеним громадянам.
Високі Договірні Сторони уповноважені посадові особи Польщі і України гарантували своїм громадянам незалежно від їх національності, віросповідання або інших відмінностей рівні права і свободи.
Кожна з Високих Договірних Сторін Польщі і України гарантує громадянам іншої Сторони, які проживають на її території, незалежно від їх національної належності, віросповідання або інших відмінностей громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи відповідно до загальновизнаних міжнародних норм про права людини.
Сторонни, Високої договірної сторони Польщі і України сприяють розвитку системи нормативно-правового регулювання виконання Міжнародної Угоди 09.09.1944р. м;ж УРСР та Польським Комітетом національного визволення Польщі «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР» та вживають заходів щодо поновлення прав і законних інтересів примусово переселениї у розумні терміни і створення сприятливих умов для співпраці сторін цієї Угоди.
Сторонни, Високої договірної сторони Польщі і України сприяють координації діяльності з розробки та зближення норм і правил, а також з розробки методичних рекомендацій для адаптації та впровадження цих норм і правил для виконання Високими договірними сторонами Польщею та Україною Міжнародної Угоди 09.09.1944р. між УРСР та Польським Комітетом національного визволення Польщі «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР»
Сторонни, Високої договірної сторони Польщі і України забезпечують дотримання заходів щодо правової охорони об'єктів приватного майна та землі примусово переселених згідно Міжнародної Угоди 09.09.1944р. м;ж УРСР та Польським Комітетом національного визволення Польщі «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР» приватної власності, в тому числі щодо забезпечення виконання і оформлення спадкового майна, в порядку встановленому законодавством держав - одночасно з повідомленням про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ними чинності. Функції уповноваженого (компетентного) органу можуть виконувати відповідні міністерства договірних сторін.
Кожна із договірних сторін Польщі і України захищає права своїх громадян, які проживають на території іншої Сторони, подає їм всебічну допомогу і підтримку відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права. Враховуючи вище викладене та керуючись ст. 5, 8, 9, 19, 106 Конституції України:
Просимо Високу договірну сторону Україну звернутись до Високої договірної сторони Польщі і вирішити питання отримання спадщини на території Польщі залишених нашими родинами, добровільної компенсації за 75 років оренди нашого приватного майна і землі. в сумі 1 000 000 злотих. за кожний рік 75 000 000 злотих ( ст. 5, ст. 9 Конституції України)
Просимо розглянути наше колективне звернення в нашій присутності і прийняти законне рішення в порядку ст. 9, 19, 40 Конституції України винних притягнути до відповідальності згідно чинного законодавства України
Просимо взяти на контроль, розглядати обов’язково в нашій присутності і повідомити про час і розгляд нашої колективної заяви вимоги.