З перших місяців життя жорстоке поводження дресирувальників украй негативно позначається на психіці тварин: одні стають агресивними і кидаються на інших звірів, циркачів, а іноді й глядачів, інші депресують – забиваються до кутів клітин, б'ються головою об прути, нестямно кричать. Так, щоб приборкати дику вдачу великих хижаків або неспокійних особин, їх нерідко накачують седативними препаратами, а коли ситуація виходить з-під контролю, і зовсім убивають, лякливих ж і сумних тварин, навпаки, всіляко штучно підбадьорюють або додають до корму антидепресанти. Щойно тварина перестає приносити власникам цирку прибуток або вимагає додаткових витрат на лікування чи утримання, яких ті не мають, найкраще, що може з ним статися, - це те, що вона потрапить до зоопарку або її можуть залишити жити в клітці на території цирку. У гіршому такі чотирилапі можуть померти на вулиці, піти на м'ясо або бути вбитими в мисливському господарстві заради розваги. Через перераховані вище причини від використання в циркових виставах тварин наразі повністю або частково відмовилися близько півсотні країн світу. Наприклад, загальнонаціональна заборона на експлуатацію тварин у цирках діє в Австрії, Угорщині, Великій Британії, Греції, Данії, Кіпрі, Італії, Мальті, Нідерландах, Словенії, Румунії, Хорватії, Чехії, Швеції, Фінляндії, Естонії, Ірані, Ізраїлі, Індії, Китаї, Сінгапурі, Болівії, Колумбії, Мексиці, Панамі, Парагваї, Перу. Тому вважаю доцільним повністю заборонити використання тварин в циркових показах та для заробітку на узбережжі морів для фото з туристами.