Закон про обіг землі є важливим інструментом для наведення ладу щодо питання продажу земель сільськогосподарського призначення, а також для залучення іноземних інвестицій в Україну.
На даний час є два основні питання, по яким не можуть дійти консенсусу в суспільстві та політикумі:
1 - максимальний обсяг, який може придбати фізична/юридична особа
2 - надання можливості придбання земельних ділянок іноземцям через створення юридичних осіб в Україні.
Щодо першого питання. З ціллю підтримки маленьких та середніх фермерських господарств пропоную зменшити в 10 разів максимальний обсяг сукупної площі земельних ділянок с/г призначення у власності. Це дасть заробляти більшій кількості громадян та господарств, а також підвищить конкуренцію на ринку оренди земельних ділянок, що призведе до отримання більших доходів власникам та відповідно більших доходів бюджету районів та в цілому країни. При цьому зменшить ризик монополізацій.
Щодо другого питання. Повністю відмовлятись від іноземного капіталу в даній галузі немає сенсу, адже країні вкрай необхідні інвестиції. Але, у суспільства є заклик до збереження землі та території під контролем українців. Тому, вважаю доцільним дозволити іноземцям через створення нових або інвестування в наявні юридичні особи покупку земель, але з обмеженням максимальної частки в таких юридичних особах у розмірі 49%. Таким чином країна отримає нові інвестиції, а діючі господарства стануть цінні як об'єкти інвестування, та через таке обмеження землю будуть контролювати громадяни України.
Тому пропоную внести зміни в пункт "б" статті 1, та статтю 2 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення", та викласти їх в такому вигляді:
1. Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:
б) юридичні особи, утворені за законодавством України громадянинами України або іноземцями, з часткою володіння в яких громадянинам України в сукупності належить не менше 51%;
2. Сукупна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина, юридичної особи, утвореної за законодавством України, з урахуванням пов’язаних осіб або юридичних осіб, утворених за законодавством України, що мають спільного кінцевого бенефіціарного власника (контролера):
в межах однієї області або Автономної Республіки Крим не повинна перевищувати 1,5 відсотків земель сільськогосподарського призначення такої області або Автономної Республіки Крим;
не повинна перевищувати 0,05 відсотка земель сільськогосподарського призначення України.
...