У цьому році мною було проведене стендап-дослідження, яке демонструє нагальну проблему у економічній системі не тільки України, але й усього світу. 2027 грн – прожитковий мінімум в Україні. Економіка має на меті постійно піднімати прожитковий мінімум, мінімальні зарплати та пенсії. Але суть проблеми не в цьому.
Взяти хоча б мене. Я не живу бідно, або багато, або середньо. Я живу жадібно. Гроші є, але їх завжди мало.
Я можу дозволити собі поїхати на таксі, якщо я втомився. Але я не відразу їду на таксі. У мене завантажені усі оператори таксі, спочатку я перевіряю ціну у всіх цих додатках. Проводжу тендер на жадібність. Мені потрібно не просто таксі, мені треба таксі яке готове забрати жлоба.
Я живу на Дарниці, не найпрестижніший район. У нас ввечері найсвітліше місце - це космолот. Проте єдине космічне в космолоті - це чорні діри, які затягують таксистів. Але коли я йду в метро всі люди в метро в кросівках Баленсіага, з сумками Майкл Корс, айфон, ейрподси ...Може нам не треба піднімати економіку, страждати заради цього, давайте просто замовимо у Китаю копію економіки Німеччини. Нехай у нас буде копія економіки Німеччини.
І все, в рейтингу зростання ВВП ми будемо на рівні з Німеччиною, все будуть говорити: «Це не справжнє ВВП України!» А ми такі: «Ой, ой! Зате недорого і красиво! Я все одно ніколи не зможу відрізнити оригінальне ВВП від китайського! »
В нас величезний розрив між багатими та бідними. Немає середнього класу, а заможним людям завжди мало. Тому що економіка вимагає постійного зростання. В рамках мого стендап-дослідження було встановлено, що нам не так сильно потрібен прожитковий мінімум. Потрібно ввести прожитковий максимум. Суму грошей на місяць, більше якої витратити не можна. І щоб прожитковий максимум зростав лише тоді, коли зростає прожитковий мінімум. Тоді дійсно з’явиться мотивація боротися з бідністю, щоб стати багатшим. Детальна презентація програми 20 жовтня у Kpoint.