У контексті використання Україною водного потенціалу, збереження свого «водного банку», варто уважніше поставитись до головної водно-екологічної системи держави – Дніпра та Дніпровсько-Бузького лиману (до їх рибопромислового, рекреаційного, природоохоронного використання, захисту від комунального, промислового забруднення, засолонення, берегоукріплення, берегозвільнення тощо). Перша й найнагальніша екологічна державна проблема -- майбутнє Дніпра як біологічного та націєформуючого природного скарбу, адже понад 60 відсотків населення України «зав*язані» саме на Дніпрі. Не буде здорового Дніпра – не буде й здорової України. Далі – здоров*я та стан середніх та малих річок, озер тощо, що знаходяться у долині Дніпра та підтримують його водний ресурс. Чи моніторить якась єдина наукова державна структура всі ці взаємопов*язані екосистеми як цілісну? У світлі нових кліматичних та біологічних викликів, майбутніх потенційних «водних війн», стає все більш нагальнішим -- розширювати коло екологічних, зокрема водоресурсних, ланок.
Оздоровити Дніпро та Дніпровсько-Бузький лиман можна лише шляхом поступового, системного поверненням цієї єдиної екосистеми до свого правічного режиму, збільшивши стік до Пониззя. На першому етапі це, мабуть, може бути здійснене шляхом зниження рівня дніпровських водосховищ. Послаблення стоку Дніпра до Дніпровсько-Бузького лиману призводить до незворотних змін в екосистемі Великого Лиману: спостерігаються системні процеси заростання прибережжя водною рослинністю, замулення акваторії, мору риби, знищення іхтіо- та прибережного рослинного середовища. Знову ж таки: послаблення дніпровського водного тиску призводить до посилення тиску Чорного моря на Дніпровсько-Бузький лиман та Нижній Дніпро (на Нижньому Дніпрі періодично спостерігається явище «антиріки», тобто течія має зворотній напрямок). Якщо не протидіяти цьому процесові, Чорне море матиме ще одну свою затоку… Потрібна потужна мозкова атака державників та науковців: що робити із «каскадним», водосховищним Дніпром? Є сподівання на глобальну державну або й міжнародну підтримку програми оздоровлення й порятунку Дніпра (на першому етапі -- «реліктового» Нижнього Дніпра, що нижче Каховської ГЕС, у «зв*язці» з Дніпровсько-Бузьким лиманом).
Хворі Дніпро та Великий Лиман мали б стати героями фільмів, музичних творів, картин, фотографій... Може, митці, художники, фотографи України та Зарубіжжя підключаться до цієї глобальної для України та Європи теми? Нас чекає ВЕЛИКА ДНІПРОВСЬКО-ЛИМАНСЬКА ТОЛОКА!