СТВОРЕННЯ ІНСТИТУТУ ПРИВАТНОГО РЕЄСТРАТОРА (У СФЕРАХ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ, А ТАКОЖ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ТА ЇХ ОБТЯЖЕНЬ)

З набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності» (№159-ІХ від 06.09.2019), серед іншого, акредитовані суб’єкти державної реєстрації були позбавлені права здійснювати реєстраційні дії у сферах державної реєстрації ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ-ПІДПРИЄМЦІВ, А ТАКОЖ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ТА ЇХ ОБТЯЖЕНЬ, оскільки такі суб’єкти ЗАРЕКОМЕНДУВАЛИ СЕБЕ ЯК РИЗИКОВАНІ, не спроможні забезпечити належний рівень контролю за законністю діяльності окремих своїх працівників. Разом з тим, такі суб’єкти забезпечували надання адміністративних послуг у відповідних сферах населенню та юридичним особам у значних обсягах та забезпечували роботою велику кількість професійних працівників Крім того, з позбавленням акредитованих суб’єктів права здійснювати державну реєстрацію, тягар такої діяльності перенесено на державних реєстраторів державних адміністрацій та ОМС і нотаріусів. Зменшення кількості суб’єктів, до яких можна звернутися за своєчасним та якісним наданням послуг призводить до виникнення соціальної напруги у суспільстві, виникненню черг та фізичної неможливості, зокрема для реєстраторів РДА та ОМС, виконувати роботу вчасно і якісно. Для нотаріусів, в свою чергу, це може призвести до надмірного навантаження під час виконання своїх обов ‘язків, оскільки в їх руках і без повноважень у сфері державної реєстрації сконцентровано велике коло повноважень, на виконання яких необхідні значні затрати часу. Необхідність залучення нотаріусів до процесу реєстрації зрозуміла, зважаючи на реалії життя в державі, однак відповідний вид діяльності не є притаманним для представників відповідної професії в нашій країні і навіть не вкладається у визначення, надане ст.1 Закону України «Про нотаріат».
З огляду на вказане, пропонується створення інституту приватного реєстратора з метою забезпечення для громадян та представників бізнесу альтернативності у виборі суб’єкта реєстрації, доступності і зручності надання відповідних послуг, а також забезпечення гарантованого статтею 43 Конституції України права на працю для кваліфікованих та відповідальних працівників, що були позбавлені права працювати за професією та, крім того, забезпечення можливості державним реєстраторам РДА та ОМС змінити роботу на самостійну відповідальну діяльність з можливістю гідної оплати праці за її результатами (крім іншого, ще й не за рахунок бюджетів).
Разом з тим, у разі створення інституту приватного реєстратора,у державі може сформуватися новий клас висококваліфікованих професіоналів-правників, що будуть носіями знань та досвіду у сферах державної реєстрації, здійснюватимуть свою діяльність незалежно та самостійно, без вказівок ззовні, персонально нестимуть відповідальність за процес та результати своєї діяльності, матимуть чітко визначені та такі, що відповідатимуть визначеним вимогам робочі місця, за необхідності будуть проходити обов язковий обсяг навчання та іспити за його результатами, та за якими буде здійснюватись належний рівень контролю як відповідними державними органами, так і, за необхідності, відповідними органами професійного самоврядування.
У ДЕРЖАВІ УЖЕ ІСНУЮТЬ ПОЗИТИВНІ ПРИКЛАДИ СТВОРЕННЯ ТАКИХ ВІЛЬНИХ І НЕЗАЛЕЖНИХ ПРОФЕСІЙ, ЯК ПРИВАВТНІ НОТАРІУСИ ТА ПРИВАТНІ ВИКОНАВЦІ.
Зважаючи на наведене, пропонується за необхідності провести суспільне обговорення можливості та доцільності створення інституту приватного реєстратора, а також створити необхідні робочі органи та групи з розробки відповідного законопроекту та нормативної бази запровадження такого інституту, зокрема щодо кваліфікаційних вимог, навчання, проходження іспитів та інших умов доступу до професії, вимог до робочого місця та процесу, створення органів професійного самоврядування та системи контролю за законністю; можливості розпонілу повноважень у сферах державної реєстрації задля уникнення надмірної концентрації їх у відповідних суб’єктів (наприклад, дії за результатами чи пов’язані з вчиненням нотаріальних дій – виключно нотаріуси, дії на підставі судових рішень – виключно державні реєстратори; інші дії – надання альтернативи вибору для отримувачів таких послуг), як наслідок – підготовка та внесення на розгляд ВР відповідного законопроекту.
Очікуваний соціальний ефект: 1. Конкуренція у сфері адміністративних послуг. 2. Підвищення довіри до інститутуту державної реєстрації . 3. Дієва державна гарантія та захист прав громадян на нерухоме майно та безпека ведення бізнесу