№22/080906-еп

Щодо збереження Рахівського району Закарпатської області, як окремої адміністративно-територіальної одиниці

Автор (ініціатор): Попенко Микола Миколайович
Дата оприлюднення: 16 грудня 2019
Шановний Володимире Олександровичу!

Ми жителі Рахівського району Закарпатської області, просимо Вас зберегти наш найвисокогірніший в Україні Рахівський район, як окрему адміністративно-територіальну одиницю.
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську, 3 селищні і 17 сільських рад, які об’єднують 32 населені пункти. Адміністративний центр — місто Рахів. Через район проходить автомобільна дорога державного значення Мукачево – Рахів – Івано-Франківськ – Рогатин – Бібрка – Львів. Протяжність в межах Рахівського району становить 85,2 км.
Рахівський район найбільш віддалений від обласного центру.
Рахівський район – це найбільший район Закарпатської області, його площа становить 1892 кв. км, населення становить 92,4 тис. громадян. Район розташований у найбільш високогірній частині українських Карпат зі складними природно-кліматичними умовами. У Рахівському районі знаходяться найвищі українські гори, шість вершин з висотою понад 2000 метрів над рівнем моря, у тому числі найвища вершина України – гора Говерла (2061 м.). Не можна обійти увагою й такі унікальні місця розташовані на Рахівщині, як високогірні озера, водоспади, полонини, більше 100 мінеральних джерел, географічний центр Європи в с. Ділове. Особливої уваги заслуговує об’єкт віднесений до Всесвітньої природної спадщини Юнеско «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи». Значна частина даного об’єкту розташована саме на території Рахівського району.
Мешканці району в переважній більшості проживають в населених пунктах зі статусом «гірський».
Населені пункти Рахівського району, які розташовані у гірській та високогірній місцевості, позбавлені належної соціальної інфраструктури – системи соціально-побутового обслуговування, зв’язку, транспортної доступності (у високогірі’ї автомобільні дороги відсутні взагалі).
Рахівський район – єдиний район в Закарпатській області, який є негазифікований.
Рахівський район має суттєві історичні, етнічні, соціально-економічні, фізико-географічні, демографічні, культурно-мистецькі особливості. Варто звернути увагу і на те, що Рахівський район – це ще і прикордонний район України (протяжність державного кордону становить близько 40 км.). Планується спорудження двох міжнародних пунктів пропуску в с. Ділове та с. Біла Церква Рахівського району.
У Рахівському районі з кожним роком зростає кількість туристів. На території району збільшується кількість рекреаційних місць, планується будівництво нових курортних комплексів, різноманітних підйомників, канатних доріг, спорудження фунікулерів до гірських схилів, тощо.
На Рахівщині зосереджений значний рекреаційний, оздоровчий та історико-культурний потенціал. Багата Рахівщина й природно-ресурсним потенціалом.
Державною програмою розвитку регіону Українських Карпат на 2020-2022 роки передбачається будівництво (відновлення) мосту через річку Тиса та відкриття міжнародного пункту пропуску через державний кордон для автомобільного, залізничного та пішохідного сполучення Ділове (Україна) – Валя Вішеулуй (Румунія).
Розпорядженням Кабінету Міністрів від 21 листопада 2018 року «Деякі питання збереження української частини природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» планується будівництво в Карпатському біосферному заповіднику Міжнародного навчально-дослідного центру збереження букових пралісів, еколого-освітньої роботи та сталого розвитку (с. Кваси) та іншої інфраструктури району, що значно сприятиме розвитку Рахівщини.
Сподіваємося, що при належній державній підтримці, в недалекому майбутньому Рахівщина зможе приймати різноманітні змагання з гірськолижних видів спорту, у тому числі етапи кубків світу, чемпіонати Європи та Світу, олімпійські ігри.
У нашому районі добре збережено гірське лісове, полонинське господарство гуцулів. Працею горян, протягом багатьох століть, витворено специфічну, розсіяну на гірських схилах форму поселення, дуже цінну традиційну культуру полонинського пастушого господарства Українських Карпат. Населення Рахівського району належно зберегло традиційну християнську етнодуховність. З давніх давен займається виробництвом органічної м’ясо-молочної харчової продукції, гірським лісовим господарством, гірським дерев’яним будівництвом та деревообробкою, туристичним господарством, народними художніми ремеслами і промислами, прикладним і декоратвним мистецвтом, які є національною спадщиною незалежної України. Найкращі народні надбання Рахівщини претендують або віднесені до об’єктів Всесвітньої культурної спадщини Юнеско. Так, Церква Вознесіння Господнього (Струківська) XVI ст., що розташована у смт. Ясіня Рахівського району занесена до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО, як частина об’єкту «Дерв’яні церкви Карпатського регіону в Польщі та Україні».
Рахівський район, як серце Карпат, повинен мати право на подальше життя!
Згідно методики, яку декларує Міністерство розвитку громад та територій, зона доступності до центрів нових районів має становити не більше 60 км. автомобільними дорогами.
У випадку приєднання Рахівського району до іншого району, зона доступності до центру такого району значно збільшиться. До прикладу, відстань від верхніх кущів Рахівщини, Чорнотисянським центром якого є селище Ясіня, а Білотисянським - Богдан, до іншого районного центру складатиме щонайменше 110 км, поїздка в дві сторони – це більше 220 км. Витрати (часові та фінансові) мешканців району зростуть у 1,5 - 2 рази. Звичайно, такі дії викликають гостру негативну реакцію серед місцевого населення, адже можуть значно ускладнити доступ громадян до різного роду послуг, зокрема медичних, соціальних та інших.
Фінансових компенсацій за витрати на такі поїздки не передбачено.
На наше переконання, у зв’язку з віддаленістю переважної частини населених пунктів Рахівського району на 110 км. і більше від ймовірних районних центрів у випадку приєднання Рахівського району до іншого району, враховуючи складні природно-кліматичні умови в гірському районі, а також всі інші факти наведені в даній петиції, вважаємо неприпустимим ліквідацію Рахівського району.
Доцільно прийняти до уваги і той факт, що нещодавно завершилося голосування на сторінці facebook «Tyachiv News» щодо розміщення центру адміністративно-територіальної одиниці у Рахові або Тячеві. В голосуванні прийняли участь 12,1 тисяча громадян. За підсумками голосування 53 % громадян, які прийняли участь в голосуванні висловились за те, щоб розміщення центру адміністративно-територіальної одиниці було саме у Рахові.

Виходячи з вищенаведеного, ПРОСИМО:

1. Звернути увагу на нераціональному однаковому підході, до реформування районів у рівнинних та гірських районах України.
2. При прийнятті остаточного рішення щодо реформування районів має бути специфічний, стратегічно виважений підхід.
3. Підтримати горян у вирішенні питання щодо збереження Рахівського району Закарпатської області, як окремої адміністративно-територіальної одиниці.

Заздалегідь вдячні Вам за підтримку та розуміння!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Токач Степан Степанович
05 лютого 2020
2.
Терешева Катерина Петрівна
28 січня 2020
3.
Волошин Наталія Юріївна
10 січня 2020
4.
Гулачі Євген Євгенович
07 січня 2020
5.
Петрованчук Світлана Василівна
05 січня 2020
6.
Тимченко Тетяна Олександрівна
31 грудня 2019
7.
Ткач Наталія Миколаївна
31 грудня 2019
8.
Чумак Генадій Миколайович
23 грудня 2019
9.
Козурак Микола Миколайович
23 грудня 2019
10.
Кубічек Іветта Вікторівна
22 грудня 2019
11.
Мироненко Богдан Анатолійович
22 грудня 2019
12.
Щерба Іван Іванович
22 грудня 2019
13.
Грегірчак Леся Михайлівна
22 грудня 2019
14.
Коршунов Володимир Вiкторович
22 грудня 2019
15.
Синій Еліна Вячеславівна
22 грудня 2019
16.
Попенко Наталія Федорівна
22 грудня 2019
17.
Антосяк Василь Михайлович
22 грудня 2019
18.
Антосяк Василь Васильович
22 грудня 2019
19.
Жуков Сергій Юрійович
22 грудня 2019
20.
Улізлюк Оксана Семенівна
21 грудня 2019
21.
Глагола Віталій Степанович
21 грудня 2019
22.
Борик Олег Володимирович
21 грудня 2019
23.
Катеринюк Анна Романівна
21 грудня 2019
24.
Романюк Микола Миколайович
21 грудня 2019
25.
Федорець Інна Миколаївна
21 грудня 2019
26.
Дзвінчук Марія Михайлівна
21 грудня 2019
27.
Тушер Василь Васильович
20 грудня 2019
28.
Нам'як Віталій Юрійович
20 грудня 2019
29.
Шемота Василь Миколайович
20 грудня 2019
30.
Марченко Володимир Миколайович
20 грудня 2019
138
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено