В розвинених країнах люди працюють 7годин + 1 година перерва. В нас в кращому випадку це 8 годин + 1 година перерви. І в той час, як все більше компаній в світі переходять на 4-денку при збереженні 7 робгодин або скорочують робочі дні 5-тиденки, працюючи не 7, а 6 чи 5, в нас про таке навіть мови не йде, хоча доведено, що при короткому робдні та тижні людина має кращу працездатність, і компанії, які це ввели, мали кращі результати, ніж до цього.
На фоні збільшення вигорань, депресій, суїцидів, нервових зривів, відмов центеніалів та мілленіалів від утворення сім’ї через брак часу але бажання щось крім роботи ще мати в житті, і т.д. це стає все більш нагальним питанням. Порахуємо:
• 2 години на дорогу туди й назад (якщо пощастить)
• 9 годин (в кращому випадку 9) на роботі (8роб+1 перерви)
• 8 годин сон
в підсумку маємо 24-2-9-8=5. За 5 годин людина повинна ПОЖИТИ. А, в це «пожити» ще ж входять і побутові справи і можливе навчання. В результаті приходиться забирати години в сну, і то, все не встигається.
Не дивно, що молодь не бачить сенсу життя при таких умовах, а ті, хто намагаються в них втриматися на плаву, страждають від наведених вище проблем.
Скорочення робочого дня чи тижня (останнє за умов збереження а не збільшення робочого дню) дозволить не тільки зменшити кількість наведених вище проблем, а також і скоротити.
Скоротити робочий день, відмінити податок на працівника, і роботодавець зможе ще одну людину взяти, і скоротити при збереженні зп робочий день іншим. Отже:
В нас в країні роботодавець має платити податок на працівника, рівний сумі зп працівника. Тому багато офіційно працюють на мінімалку, а інше - бонусами.
А тепер - скоротити по закону робочий день і тиждень всім, але при збереженні попередньої зп, в той же час відмінити такий податок на працівника для роботодавця. І змусити за збережені завдяки відміні податку кошти набирати ще людей. Тобто, в роботодавців і так вибору не буде, їм доведеться це робити.
При використанні цієї ідеї можна навіть зробити довший робочий день, і це піде на користь бізнесу. Наприклад: людина і компанія працює 10-19 (1 година обіду, 8 робочих годин). А тепер - одна людина приходить на 8, її роб день - 6 (5+1 обіду) годин. Вона працює 8+6=14. Людина йде, і її змінщик працює 14+6=20.
Ітого - компанія працює робочий день 20-8=12, кожна людина всього 6 годин (а на 6 ви ж погодитеся швидше, ніж на 4), ніхто не вигорає, встигає жити, зп та ж сама, а прибуток компанії - більший, бо вона робить довше.
Якщо брати 4 години + 1 обіду, можна в три зміни людей взяти, хоча тут і півгодини обіду вже вистачить, а якщо не буде третьої людини - зі згоди двох розкидати по них її години та зп.
Наприклад:
8+4,3 (півгодини обіду)=12,3. 12,3+4,3=17. 17+4,3=21,3. А може остання людина і не схоче перерви, то в 21 вже вільна. За рахунок скорочення робочого дня і обідня перерва теж же скорочується.
І так компанія може працювати довше, і заробляти більше.
Таким чином,
а) скоротиться кількість безробітних;
б) люди меньше втомлюватимуться та не вигоратимуть, плюс менше депресій та стресів, час на себе, рідних, на захоплення, і просто насолоду життям, плюс –краща результативність та більше нових ідей на роботі;
в) ці гроші, які були податком на працівника, все одно вертатимуться - йтимуть в державу, бо друга хвиля працівників витрачатиме їх на послуги та товари, з яких і йдуть в державу податки;
г) скорочення роботи "в тіні".
д) зменшення дискримінацій при прийомі на роботу. бо замість вибрати молодшого поперед старшого треба буде взяти обох.
Тільки й того, що тепер для роботодавців буде проблема розширення офісів та збільшення кількость робочих місць, але вона легко вирішується - на одному місці в різний час доби може сидіти кілька людей, а на ноут чи іншу техніку ставиться кілька користувачів. І все. Ну і доведеться не одну тумбочку чи шухлядку для речей виділяти, а ставити якийсь пенал біля кожного столу, на кількох користувачів, з замками на кожному відділі, щоб ніхто не брав чужого.
Будуть і люди, які не проти в дві зміни поробити - день замість 4 годин, 8 годин (за подвійну зп, на дві ставки, так сказать), особливо перші роки – ваша система вже так відучила мати якісь хоббі, інтереси, про щось мріяти та до чогось прагнути, що деякий час люди просто не знатимуть, чим себе зайняти.
Знаючи, як в нас все перевертають навиворіт, для початку можна ввести пілотний проект – взяти якийсь населений пункт чи кілька компаній і на кілька років запустити там цей хід.
Так спекуляцій буде тьма. Та і самі люди такі: О, я можу працювати стільки ж скільки й раніше, тільки тепер не за одну зп, а за дві – але це вже мають якось законодавці придумати вихід, і так вже багато чого продумано в даному тексті. Наприклад, шоб людина не мала права в ОДНОМУ ЗАКЛАДІ на ОДНІЙ І ТІЙ ЖЕ ПОСАДІ на дві ставки робити.