№22/083458-еп

Щодо недопущення руйнування фтизіатричної галузі України

Автор (ініціатор): Руденко Віталій Володимирович
Дата оприлюднення: 24 січня 2020
Дата відповіді : 13 квітня 2020
Відповідь Президента України на електронну петицію № 22/083458-еп «Щодо недопущення руйнування фтизіатричної галузі України», розміщену на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України 24.01.2020 громадянином
В.В.Руденком

Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України «Про звернення громадян» на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України була розміщена електронна петиція № 22/083458-еп «Щодо недопущення руйнування фтизіатричної галузі України», ініційована громадянином В.В.Руденком, яку підтримали понад 25000 громадян.
Дякую всім, хто долучився до цієї петиції.
Розуміючи важливість порушеного питання, я звернувся до Прем’єр-міністра України Д.А.Шмигаля з проханням терміново розробити та затвердити план заходів щодо реалізації Державної стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 № 1414; забезпечити протягом періоду трансформації системи охорони здоров’я виконання цієї Стратегії та відповідне фінансування фтизіатричної служби в обсязі, необхідному для безперервного функціонування системи надання протитуберкульозної медичної допомоги населенню.

В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Президенту України
Зеленському В.О.

Шановний Володимире Олександровичу!

Висловлюємо Вам щиру повагу та звертаємося із наступного питання. 21 січня 2020 року оприлюднено Відкритого листа керівників протитуберкульозних закладів регіонів України «Про епідемічну безпеку з туберкульозу в Україні»
Зокрема, у цьому зверненні зазначається про наступне. «З 1 квітня 2020 року протитуберкульозні заклади переходять на умови контрактування з Національною службою здоров'я України. Протитуберкульозні заклади претендують на пакет послуг «Лікування дорослих та дітей із туберкульозом» і повністю відповідають вимогам цього пакету. До цього заклади ретельно готувалися: автономізувалися, уклали угоди з представниками МІС, завершують реєстрацію медичних працівників у Електронній системі охорони здоров’я.
Але за попередніми даними, продекларованими НСЗУ, фінансування протитуберкульозної служби в середньому складає 20% від фінансування у 2018-2019 роках. Ця ситуація призведе до руйнації служби та масового вивільнення кваліфікованих фахівців, а решта будуть отримувати мінімальну заробітну плату при умові збільшення об’ємів їх роботи.
Також не розроблена програма та не створені умови для перекваліфікації медичних кадрів протитуберкульозної служби, які Національна служба здоров’я у приватних бесідах рекомендує звільнити у процесі медичної реформи. Це відбувається за умов, коли щодня країну залишають кваліфіковані медичні кадри.
Цілком зрозуміло, що для проведення реформи протитуберкульозної служби потрібна Державна стратегія та певний період часу.
З метою подальшого реформування та збереження протитуберкульозної служби України просимо:
- залишити протитуберкульозну службу України на фінансуванні за рахунок Державного бюджету;
- встановити «пільговий період» для переходу фтизіатричної служби на нові умови фінансування під час якого відпрацювати реальну структуру і вартість пакету «Лікування дорослих та дітей із туберкульозом», з залученням кваліфікованих фахівців фтизіатричної служби.»

БО “Українці проти туберкульозу” підтримує відкритий лист керівників протитуберкульозних закладів регіонів України “Про епідемічну безпеку з туберкульозу в Україні” та зазначає, що:
Україна стає токсичною для країн Європи, тому що наша країна на другому місці у світі за поширеністю туберкульозу з широкою лікарською стійкістю і входить до десяти країн світу з найвищим показником мультирезистентного туберкульозу. Щодня від цієї хвороби, тільки за офіційною статистикою, в Україні помирають 10 наших співвітчизників!
На додаток до свого руйнівного впливу на людину, туберкульоз щорічно обходиться світовій економіці в 12 мільярдів доларів США. Відсутність роботи, викликана лікуванням, і поганий стан здоров'я вносять великий внесок в ці витрати. Якщо зусилля по боротьбі з туберкульозом триватимуть з тією ж швидкістю, за прогнозами, туберкульоз обійдеться світовій економіці в 983 мільярдів доларів США протягом 15 років. В Україні, за експертними даними, прямі та непрямі витрати від туберкульозу наносять державі збитків на суму понад 4 мільярди гривень щорічно!
Офіційна статистика МОЗ, яка повинна лягати в основу планів і розрахунків, вже давно не відповідає дійсності, МОЗ не приймала і, не приймає ефективних заходів для виявлення реального резервуару хворих на туберкульоз. За даними ВООЗ недовиявлення хворих на ТБ складає більш ніж 20%, за експертними даними – до 30%.
МОЗ України звітувало про зниження захворюваності на туберкульоз за результатами виконання попередньої Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 роки на 9%, в той час як Рахункова палата України встановила, що майже 82% заходів цієї програми, на яку витрачено понад 3,2 млрд. грн, реалізовано частково або не виконані взагалі.
Стрімко (більше ніж удвічі) зріс рівень захворюваності серед працівників протитуберкульозних лікувальних закладів.
Верхом безвідповідальності попередніх органів державної влади – Міністерства охорони здоров’я та Кабінету Міністрів України – є вкрай недосконалий проект нової Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018-2021 роки, який був наданий до Верховної Ради України лише у 2019 році, та відхилений як не професійно підготовлений.
В цих умовах Україна вже понад три роки живе без Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018—2021 роки (яка розроблялась ЦГЗ МОЗ України, але не була затверджена Верховною Радою України).
Натомість, замість чіткої національної протитуберкульозної програми, 27 листопада 2019 року розпорядженнями Кабінету міністрів України затверджені «Державна стратегія протидії ВІЛ-інфекції/СНІД, туберкульозу та вірусним гепатитам до 2030 року» та «Державна стратегія розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню», спрямовані, начебто, на реалізацію заходів щодо покращення якості та тривалості життя, зменшення захворюваності, інвалідизації та смертності від туберкульозу. Однак, ці носять переважно декларативний (стратегічний) характер, оскільки не передбачають чіткого механізму фінансового, матеріального та іншого ресурсного забезпечення державою їх заходів.
Регіони країни чекають ефективного керування, а не руйнування галузі.
Все це є наслідком непрофесіоналізму, безвідповідальності посадових осіб МОЗ, які призводять до хаосу та безладу у такому важливому питанні, як протидія туберкульозу!
Ми вважаємо це провалом державної політики в сфері протидії туберкульозу попереднього Уряду країни, та також, вже це є і відповідальність нового Уряду та МОЗ України
Просимо Вас, шановний Володимире Олександровичу, зважити на пропозиції, що викладені у Відкритому листі керівників протитуберкульозних закладів регіонів України «Про епідемічну безпеку з туберкульозу в Україні», підтримати вимоги фтизіатрів України та захистити їх права та інтереси, а саме:
- залишити фінансування протитуберкульозної службу України за рахунок Державного бюджету не нижче рівня фінансування 2018-2019 років;
- встановити «пільговий період» для переходу фтизіатричної служби на нові умови фінансування під час якого відпрацювати реальну структуру і вартість пакету «Лікування дорослих та дітей із туберкульозом», з залученням кваліфікованих фахівців фтизіатричної служби.»

Більше на сайті - http://www.stoptb.org.ua/

З повагою, за дорученням партнерських протитуберкульозних організацій,
Всеукраїнської коаліції громадських організацій «Зупинимо туберкульоз разом»
Всеукраїнської асоціації людей, які перехворіли на туберкульоз «Сильніші за ТБ»

голова Правління БО «Фундація «Громадський рух «Українці проти туберкульозу»
ВІТАЛІЙ РУДЕНКО
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Матвєєва Вікторія Віталіївна
01 квітня 2020
2.
Гузеря Олена Миколаївна
01 квітня 2020
3.
Корнєєва Анастасія Юріївна
01 квітня 2020
4.
Лошак Ігор Валерійович
01 квітня 2020
5.
Павлюченко Вячеслав Олександрович
01 квітня 2020
6.
Стецула Ірина Вікторівна
01 квітня 2020
7.
Аніщенко Денис Сергійович
01 квітня 2020
8.
Фадєєва Катерина Анатоліївна
01 квітня 2020
9.
Лазуренко Лілія Олександрівна
01 квітня 2020
10.
Гончарова Наталiя Миколаïвна
01 квітня 2020
11.
Буряк Євгенія Ігорівна
01 квітня 2020
12.
Костина Анна Владимировна
01 квітня 2020
13.
Колобихин Евгений Константинович
01 квітня 2020
14.
Кузьмін Костянтин Володимирович
01 квітня 2020
15.
Бурденюк Марина Миколаївна
31 березня 2020
16.
Рубцова Оксана Олегівна
31 березня 2020
17.
Куцин Антон Миколайович
31 березня 2020
18.
Саркісян Арман Карленович
31 березня 2020
19.
Потьоміна Катерина Сергіївна
31 березня 2020
20.
Борт Іван Вікторович
31 березня 2020
21.
Русєв Роман Володимирович
31 березня 2020
22.
Катріч Анастасія Андріївна
31 березня 2020
23.
Скрипкару Марія Володимирівна
31 березня 2020
24.
Приходько Андрій Анатолійович
31 березня 2020
25.
Тiмкiв Iгор Вiкторович
31 березня 2020
26.
Філоненко Микола Борисович
31 березня 2020
27.
Прохорович Полина Юрьевна
31 березня 2020
28.
Сєрова Поліна Олександрівна
31 березня 2020
29.
Сокотнюк Євген Вадимович
31 березня 2020
30.
Маслянко Тарас Володимирович
31 березня 2020
25322
голосів з 25000
необхідних
Успішно підтримано
Збір підписів завершено