№22/086590-еп

Розробити і направити комерційну пропозицію уряду Японії для залучення майнових та інтелектуальних цінностей задля створення комерційної діяльності суб’єктів господарювання Японії в Україні.

Автор (ініціатор): Гриб Вячеслав Олександрович
Дата оприлюднення: 14 лютого 2020
У ХХІ столітті перед державою виникають нові економічні виклики, які диктує конкурентний світовий ринок високих технологій. На нашу думку, застарілі нормативно-правові акти, які були прийняті у період 2004-2011 рр., такі як Закон України «Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій» від 09.04.2004 р. № 1676-IV, Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 8 вересня 2011 р. № 3715-VI, Постанова КМУ «Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2020 року» від 7 вересня 2011 р. № 942, не відображають «духу» економічних реалій часу та є економічно конкурентноздатними. Одним з ключових питань, які необхідно вирішувати сьогодні, є формування основних понять і класифікацій високотехнологічних галузей економіки які потребують негайної модернізації, державної підтримки та інвестиційних вливань. Підставою для прийняття міжнародного акта і низки змін до законодавства України може бути необхідність налагодження тісної співпраці з урядом Японії для залучення інвестицій в економіку України з боку середніх і великих суб'єктів господарювання Японії.
Згідно зі ст. 93 право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України. Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово. Згідно з п .п. 3 та 28 ст. 106 Конституції України Президент України представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України, а також створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.
Пропонуємо:
1.Визначити на рівні нормативного акту стратегічні галузі економіки у сфері високотехнологічної продукції, які потребують державної підтримки, модернізації та інвестицій: транспорту, кораблебудування; електронної, електротехнічної та оптичної промисловості; важкого машинобудування, промислового обладнання, робототехніки; виробництва скла та будматеріалів; енергетики; деревообробної, паперової і меблевої промисловості; фармацевтичної промисловості; медицини та освіти. Розробити програму стратегічної економічної співпраці з урядом Японії на період з 2020 до 2030 року «Зелене світло бізнесу: Японія – Україна», яка має забезпечити розробку нормативних актів, спрямованих на комплексне спрощення входження японського бізнесу, спеціалізованого на створенні високотехнологічних приладів на території України.
2. Створити умови впровадження інвестицій для японських суб’єктів господарювання шляхом розробки законопроектів, якими слід внести зміни до Податкового кодексу України, Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів стосовно пільгового оподаткування та спрощення митних платежів для японських суб’єктів господарювання, які ввозитимуть необхідне обладнання для будівництва й запуску закінченого циклу виробництва конкурентної продукції та вироблятимуть високотехнологічні прилади та комплектуючі за японською технологією та стандартами якості, що будуть введенні в експлуатацію на території України. Надати державну підтримку у вигляді зниження оподаткування строком на 3 роки (податкові канікули) національним господарюючим суб’єктам, які на комерційній основі допомагатимуть японським суб’єктам господарювання створювати, запускати та налагоджувати високотехнологічні прилади та комплектуючі за японською технологією та стандартами якості. Передбачити під час розробки законопроектів можливість спрощення сплати митних платежів і зборів за митне оформлення з метою продажу високотехнологічної продукції, виробленої на території України за технологією японської сторони, іншим державам.
3. Надати пропозиції щодо створення спільних україно-японських суб’єктів господарювання різних форм власності та забезпечити розроблення фінансових (інвестиційних, банківських і страхових) гарантій уряду Японії для захисту японських та вітчизняних суб’єктів господарювання в Україні під час виробництва високотехнологічної японської продукції.
4. Фонду державного майна України, який бере участь у формуванні інвестиційної політики, сприяє залученню недержавних інвестицій в об'єкти державного сектора економіки, зокрема шляхом реалізації інвестиційних проектів на засадах спільної або інвестиційної діяльності, врахувати надання суб’єктам господарювання Японії повної та вичерпної інформації про об’єкти державної власності, що підлягають приватизації, та об’єкти державної власності, що передаються в концесію та/або оренду. Запропонувати форми господарських договорів та механізм передачі галузевого державного майна (яке згідно з положеннями Закону України підлягає приватизації) до статутного капіталу японських господарських товариств як базову підготовку задля запуску повного циклу виробництва високотехнологічної японської продукції за власною технологією.
5. Підготувати пропозиції щодо спрощення дозвільної системи для японських суб’єктів господарювання з метою проведення реєстрації, запуску повних циклів виробництва високотехнологічних пристроїв, технічних умов, стандартів та процедури оцінки відповідності.
6. Запросити на офіціальному рівні уряд Японії, вчених, провідних представників крупних та середніх торгових компаній Японії до діалогу у форматі «Зелене світло бізнесу: Японія – Україна».
На нашу думку, реалізація стратегічного входження японських компаній, які виробляють високотехнологічні пристрої, може дати поштовх для розвитку конкурентної вітчизняної продукції. Малі та середні національні суб’єкти господарювання братимуть участь у спільних проектах із японськими компаніями. Для обслуговування нових технологічних пристроїв необхідні кваліфіковані спеціалісти, а це потребує переосмислення системи освіти та викладання наукового матеріалу студентам у відповідності із сучасними ринковими реаліями. Залучення громадян до спільних проектів з японськими партнерами дозволить припинити відтік молодих спеціалістів за кордон.
© Загідулін Р.І / Гриб В.О
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Чермяніна Вікторія Альбертівна
26 лютого 2020
2.
Мелашкін Олександр Вадимович
26 лютого 2020
3.
Карцева Людмила Анатоліївна
26 лютого 2020
4.
Маляр Світлана Степанівна
24 лютого 2020
5.
Бойко Олександр Олександрович
20 лютого 2020
6.
Бредіхін Григорій Миколайович
20 лютого 2020
7.
Грінченко Олександр Олександрович
19 лютого 2020
8.
Кухарчик Ірина Василівна
19 лютого 2020
9.
Кожушко Михайло Олексійович
19 лютого 2020
10.
Кича Світлана Вікторівна
19 лютого 2020
11.
Горовий Владислав Іванович
19 лютого 2020
12.
Поворознюк Галина Вячеславівна
18 лютого 2020
13.
Абачкін Микола Михайлович
18 лютого 2020
14.
Наумов Олександр Євгенович
18 лютого 2020
15.
Дернова Діана Юріївна
18 лютого 2020
16.
Лясковський Валерій Анатолійович
17 лютого 2020
17.
Брагіна Світлана Василівна
17 лютого 2020
18.
Дмитрук Олександр Миколайович
17 лютого 2020
19.
Зайченко Павло Юлійович
17 лютого 2020
20.
Галушка Євген Васильович
17 лютого 2020
21.
Байєр Світлана Вячеславівна
17 лютого 2020
22.
Маляров Дмитро Олександрович
17 лютого 2020
23.
Куліченко Євген Валерійович
17 лютого 2020
24.
Газдик Тамара Юріївна
16 лютого 2020
25.
Абрамов Артем Артурович
16 лютого 2020
26.
Канарик Денис Олександрович
16 лютого 2020
27.
Яцишин Люба Петрівна
16 лютого 2020
28.
Міхальов Михайло Володимирович
16 лютого 2020
29.
Коршун Борис Олександрович
16 лютого 2020
30.
Зубченко Олександр Михайлович
16 лютого 2020
66
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 76 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.