Наполегливо рекомендуємо звернути Увагу на повне нехтування правами Громадян України на медичне лікування і обстеження в малих містах,районних центрах теріторією Держави.

Я як мешканець маленького міста на Дніпропетровщині що фактично є недалеким від зони бойових дій на Сході проти ворожих військ- дуже стурбований разом з мешканцями міста Павлоград- що до так званої "реорганізації" медичних закладів! Скорочують мед.працівників,закривають лікарні,анулюють діяльність поліклінік.
В кожній області закриваються спец.лікарні такі як психо-неврологічні відділення та проти-туберкульозні !!!! Що ви коєте!!! Вкорочуйте зарплати і премії депутатам і міністрам- ніж наступаєте Нам Громадянам України на горло!!!!! Майте совість!!!! Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р. [статті 10 (п. «а»), 32].
«Громадяни України зобов’язані піклуватись про своє здоров’я та здоров’я дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян» (п. «а» ст. 10)

«Громадяни зобов’язані вживати передбачених Законом України «Про екстрену медичну допомогу» заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги іншим особам, які знаходяться у невідкладному стані». (п. «в» ст. 10). « Медичні працівники зобов'язані невідкладно надавати необхідну медичну допомогу у разі виникнення невідкладного стану людини.Організація та забезпечення надання екстреної медичної допомоги громадянам та іншим особам здійснюються відповідно до Закону України "Про екстрену медичну допомогу". Громадянам, які під час невідкладної або екстремальної ситуації брали участь у рятуванні людей і сприяли наданню медичної допомоги, гарантується у разі потреби в порядку, встановленому законодавством, безоплатне лікування та відшкодування моральної та майнової шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну.За несвоєчасне і неякісне забезпечення необхідною медичною допомогою, що призвело до тяжких наслідків, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.» (ст. 37).

Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон
України від 19.11.1992 р. [стаття 34 (ч. 3, 4)].

Конституція України від 28.06.1996 р. [стаття 29 (ч. 1)].
«Кожна особа має право на… особисту недоторканність».

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. [стаття 284 (ч. 5)].
«У невідкладних випадках, за наявності реальної загрози життю фізичної особи, медична допомога надається без згоди фізичної особи або її батьків (усиновлювачів), опікуна, піклувальника».

Основи законодавства України про Права пацієнтів.

1)Конституція України від 28.06.1996 р. [стаття 49 (ч. 1, 2)].
«Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних й оздоровчо-профілактичних програм» (ч. 2)

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. [статті 283, 286 (ч. 4)].
Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р. [статті 3 (ч. 1), 4 (п. 7), 6, 10 (п. «а», «б»), 31, 32, 35-1, 42, 43 (ч. 1), 53, 78 (п. «а»)].
Зокрема, згідно зі ст. 4, до принципів охорони здоров’я належить попереджувально- профілактичний підхід до охорони здоров’я. У ст. 6 гарантовано право на охорону здоров’я, що, зокрема, передбачає право на санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де проживає громадянин, кваліфіковану медикосанітарну допомогу.
«Держава сприяє утвердженню здорового способу життя населення шляхом …організації медичного, екологічного і фізичного виховання … створення необхідних умов, в тому числі медичного контролю, для … розвитку мережі лікувально-фізкультурних закладів, профілакторіїв та інших оздоровчих закладів…» (ч. 1 ст. 32).
Відповідно до ст. 42, медичне втручання – застосування методів… профілактики, пов’язаних із впливом на організм людини, – допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров’ю пацієнта.

2) Європейська хартія прав пацієнтів Стаття 2. Право на доступність

«Кожен має право на доступність медичних послуг, в яких він / вона потребує за станом здоров'я.

Медичні служби повинні гарантувати рівний доступ для всіх без дискримінації за ознаками наявності фінансових ресурсів, місця проживання, виду захворювання або часу звернення за допомогою ».

Б) Конституція і закони України

Конституція України від 28.06.1996 р. [стаття 49 (ч. 1, 3)].

«Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування» (ч. 1 ст. 49). «Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування» (ч. 3 ст. 49).

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. [статті 283, 284].

«Фізична особа має право на охорону її здоров'я» (ч. 1 ст. 283).

Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від 19.11.1992 р. [статті 4 (ч. 4), 6].

До принципів охорони здоров'я, серед інших, відносяться рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг в галузі охорони здоров'я (ч. 4 ст. 4).

3)Конституція України від 28.06.1996 р. [статті 32 (ч. 3), 34].

«Кожний громадянин має право знайомитись в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею» (ч. 3 ст. 32