Державою вже багато років застосовується принизлива система оплати праці державних службовців та працівників патронатних служб в державних органах, оплата праці яких залежить від суб’єктивної думки керівника державного органу, тобто містить корупційну складову, або від наявності фінансування видатків на зарплату в бюджеті, які відповідно до закону є захищеними. Так наприклад, відповідно до Постанови КМУ №15 від 18.01.2017, у редакції Постанови КМУ №16 від 15.01.2020, на 2020 рік державою встановлено посадовий оклад спеціаліста державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення в сумі 4204 грн. Хіба можна в теперішній час на ці кошти існувати? Це при тому, що мінімальна заробітна плата встановлена законодавством на 1 січня 2020 року становить 4723 грн. Далі посадовий оклад коригується на безліч надбавок суб’єктивного характеру, щоб зарплата держслужбовця не була нижче мінімальної. Це все приводить до того, що в одних оганах або регіонах нараховуються суб’єктивним рішенням керівників премії і надбавки в розмірах 200%-500%, а в інших держслужбовці отримують мінімалку. При цьому, об’єктивні надбавки, які не залежать від волі керівника або наявності фінансування в бюджеті зовсім знівельовані. Така надбавка, наприклад, як за ранг державного службовця (різниця між рангами) становить всього 200 грн., хіба це є стимулюючим фактором для самовдосконалення і бажання кар’єрного зростання? Разом з цим суб’єктивна надбавка за виконання особливо важливої роботи становить від 30500 грн. до 40500 грн., що сприяє тонізації реальних розмірів зарплат та містить корупційну складову.
Держава повинна гарантувати належний об’єктивний розмір зарплати тих, хто на неї працює. Тому є необхідність перегляду системи оплати праці державних службовців та працівників патронатних служб в державних органах. Основною складовою зарплати держслужбовців повинен становити актуальний реалістичний оклад, прив’язаний до мінімальної зарплати, який повинен коригуватися не незначні (до 30% всього) стимулюючі об’єктивні надбавки (за клас, ранг, вислугу, вчене звання, тощо) і не повинно бути надбавок, які не можливо об’єктивно оцінити. Тому вважаю за необхідне перегляд системи оплати праці державних службовців та працівників патронатних служб в державних органах, встановивши посадовий оклад спеціаліста державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення в розмірі, кратному 3-х – 5-ти розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законодавством на 1 січня кожного року, а загальний розмір надбавок і премій не повинен перевищувати 30% від посадового окладу. Авторитет держави і державної служби залежить від здатності держави гарантувати держслужбовцям певні соціальні стандарти, від цього залежить і рівень компетентності останніх.