В порядку виконання обов'язків президента, визначених Статтями 102, 108 Конституції України внести доповнення до Цивільного кодексу України та повернути раніше визначений мінімальний розмір відшкодування заподіяної будь-ким моральної шкоди виходячи з такого.
Ще в статті 440-1 Цивільного кодексу Української РСР було встановлено, що розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди визначається судом з урахуванням низки чинників, АЛЕ НЕ МЕНШЕ П'ЯТИ МІНІМАЛЬНИХ РОЗМІРІВ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ.
Тому, хоч цей Кодекс втратив чинність з 01.01.2004 р., але згідно Статті 22 Конституції України ще з 1996 року при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Нова редакція ЦК була прийнята через 7,5 року після Конституції. Тому вимога рівності і недискримінації, сформульована в Статті 22 Основного Закону поширюється і на визначення мінімального розміру відшкодування моральної шкоди в той самий спосіб, в який судді домагаються (через так званий конституційний суд) збереження собі нецензурних розмірів заробітної плати чи довічного утримання, посилаючись на "встановлені попереднім законодавством гарантовані обсяги виплат". Отже, дотримання цього принципу щодо мінімального розміру відшкодування моральної шкоди гарантується іншою складовою цього ж принципу -рівністю всіх громадян перед законом і судом.
Отже, згідно викладеного, усвідомлюючи, що обсяг президентських обов'язків знаходиться поза межами ваших понять та розуміння, вимагаю повернути в цивільне законодавство України визначений статтею 440-1 ЦК УРСР, а відтак незменшуваний, обсяг права на адекватність відшкодування моральної шкоди згідно Статті 22 Конституції України -- який не може бути меншим за п'ять мінімальних розмірів заробітної плати.