Заборонити незаконну колекторську діяльність в Україні, та їх тісну співпрацю з сервісами мікрокредитування. Порушення ними законів України та Кримінального кодексу.

Законодавче регулювання

Діяльність колекторів не врегульована жодним спеціальним законодавчим актом. Разом з тим, вона прямо не заборонена законом.

Так, визначаючи основні вимоги до цієї діяльності необхідно, перш за все, виходити з положень чинного законодавства. Відповідно до ст. 55 ГК України, колекторів можна віднести до суб’єктів господарювання.

Основна функція колекторів – стягнення боргів з боржників. Ця функція може також визначатися як послуга, що надається колектором відповідним кредиторам. В такому разі колектор виступає посередником між кредитором і боржником. Купуючи право вимоги до боржників у кредиторів, колектор фактично набуває статусу нового кредитора, що дозволяє йому вносити корективи в зобов’язання сторін.

Якраз внесення змін до зобов’язання є одним із найбільш проблемних аспектів, оскільки колектори дуже часто збільшують розмір заборгованості за рахунок застосування неустойок і штрафів.

Підставою для виконання колекторською організацією своїх функцій може слугувати договір, що укладається між нею та кредитором. Використовуються такі види договорів: доручення, комісія, факторинг.

Встановлені в ст. 1082 ЦК України вимоги про повернення боржником боргу новому кредитору (фактору) кореспондуються з загальним вимогами ЦК України про заміну кредитора в зобов’язанні (глава 47).

Таким чином, діяльність колекторів, що укладають договори про відступлення права вимоги, можна вважати діяльністю фінансової установи на ринку фінансових послуг, яка полягає у проведенні операцій факторингу. Вказаний висновок зобов’язує колекторську організацію, як суб’єкта первинного фінансового моніторингу, дотримуватися вимог чинного законодавства у сфері запобігання легалізації незаконних доходів. Хоча ліцензування діяльності фінансових установ (колекторських організацій), які стягують борги з фізичних осіб і підлягає ліцензуванню, однак відсутній механізм реалізації вказаної вимоги на підзаконному рівні. Отже, відсутні підстави для притягнення колекторських організацій до відповідальності за проведення вказаних фінансових операцій без належного дозволу (ліцензії).

Які права мають колектори і що робити коли їх вимоги неправомірні.

Потрібно зазначити, що будь-які заходи по примусовому стягненню заборгованості можуть вживатись виключно:

— органами Державної виконавчої служби;

— за рішенням суду, що набрало законної сили;

— за умови подачі виконавчого листа і відкриття виконавчого провадження;

— із дотриманням всіх офіційних процедур, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Нічого із вищезазначеного колектори робити не мають права. Водночас вони мають право звернутися до суду із метою стягнення переуступленого їм боргу і у випадку позитивного рішення суду звертатися до виконавчої служби з метою стягнення заборгованості.

КОЛЕКТОРИ ПОРУШУЮТЬ СПОКІЙ ГРОМАДЯН
* дзвінки з погрозами до боржника, залякування людини. Погрози вбити, покалічити, побити, вивезти в ліс, поширити неправдиву інформацію про людину.
* створення та поширення фото інтимного змісту, розклеєння нібито звернень від боржника "допоможіть погасити кредит". Розклеєння таких фото за місцем реєстрації боржника, та по місцю його роботи.
* пошук контактів та адрес родичів боржника через будь які можливі джерела (соц.мережі, довідники, державні реєстри, тощо).
* погрози та залякування родичів боржника. Вибивання коштів.
* приїзди (погрози приїзду) до боржника чи його родичів, неодноразові випадки побиття в квартирах чи інших місцях. Вибивання коштів.
* погрози всім особам, що якось пов'язані чи були пов'язані з боржником (колеги по роботі, колишні роботодавці, друзі, знайомі,родичі).
*поширення інформації по справі боржника від сервісів мікрокредитів третім особам, що є прямим порушенням закону
*пошук та утримання паспортних даних та номерів телефонів осіб, які не є поручителями та не брали кредит особисто. Афери та маніпуляції з цими даними. Шахрайство.
*тиск через усіх наявних знайомих та родичів, приписування їм ролі "поручителів", за відсутності таких документів.

СТАТТІ
Ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України(далі – КК України), а саме: ст. 182 КК України – «Порушення недоторканності приватного життя»; ст. 189 КК України – «Вимагання»; ст. 355 КК України – «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань».

1. Дзвінки колекторів на роботу боржника з інформацією про борг, що компрометує людину.

Які норми (який закон) порушуються: норми про захист прав споживачів ст. 11, а також закон про банківську таємницю (ст. 63) Закону про банки і банківську діяльність.

Яке покарання передбачене: кримінальна відповідальність - від штрафу до позбавлення волі.

Як поводитися: фіксувати, по можливості, всі дзвінки, збирати свідчення свідків. Треба звертатися до суду.

2. Розклеювання листівок з інформацією про боржника, його борг і всіх біди, що його чекають, - на лобовому склі машини позичальника, на вхідних дверях його квартири, на воротах гаража та ін.

Які норми (який закон) порушуються: недоторканність приватного життя - ст. 182 КК.

Яке покарання за це передбачено: штраф до 750 грн, виправні роботи на строк до 2 років, обмеження волі до 3 років.

Як поводитися: як у попередніх випадках - не зривати листівки, зафіксувати їх так, щоб було видно, що вони розклеювали по вашій власності (житло), записати свідчення свідків, звернутися до суду.

3. Візити колекторів до сусідів і консьєржа, під час яких про боржника «зливається» часто перебільшена негативна інформація.

Які норми (який закон) порушуються: закон про банківську таємницю (ст. 63) Закону про банки і банківську діяльність. Крім того ст. 296 КК: хуліганство.

Яке покарання за це передбачено: кримінальна відповідальність. Зокрема, по 151 статті КК: «Штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин або виправні роботи на строк до одного року». За хуліганство можна заплатити штраф до 1700 гривень або ж відсидіти до 5 років.

Як поводитися: зібрати свідчення усіх свідків, яким довелося спілкуватися з колекторами, зафіксувати їх, звернутися до суду.

4. Розклеювання в публічних місцях оголошень нібито від імені боржника, ганьблять людину: «Я винен банку таку-то суму, допоможіть зібрати гроші».

Які норми (який закон) порушуються: недоторканність приватного життя. Стаття 182 КК. А також закон про банківську таємницю (ст. 63 ) Закону про банки і банківську діяльність.

Яке покарання за це передбачено: штраф до 750 грн, виправні роботи на строк до двох років, обмеження волі до трьох років, наклеп обернеться штрафом або виправними роботами до року.

Як поводитися: не зривати оголошення, зафіксувати їх появу з двома-трьома свідками, сфотографувати або зняти їх на камеру і звернутися до місцевих влади та до міліції.

5. Розсилка фальшивих листів боржнику і його оточенню від імені суду, виконавчої служби, секретаріату МВС і т. ін.

Які норми (який закон) порушуються: у наявності - підробка документів за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підробленого документа. Це стаття 358 КК України.

Яке покарання за це передбачено: кримінальна відповідальність від штрафу в 1190 грн до позбавлення волі на строк до п'яти років.

Як поводитися: зібрати всю кореспонденцію, яку надсилають колекторські контори, і звернутися з нею до прокуратури або до суду. Всю листування з банками і колекторами необхідно зберігати не менш трьох років. Причому берегти слід в тому числі і свої листи - відповіді (їх копії), якщо такі є. На адресу колекторів і банків треба направляти тільки рекомендовані або цінні листи - у вас повинні залишатися підтверджуючі документи і чеки.

6. Поширення фотографій боржника (з особистої справи у банку, з соцмереж) у місцях, де їх можуть побачити знайомі, родичі, колеги - на під'їздах, на стовпах, на дошці оголошень і т.д. Знімки супроводжуються негативною інформацією і навіть наклепом на людину.

Які норми (який закон) порушуються: недоторканність приватного життя. Стаття 182 УК.

Яке покарання за це передбачено: штраф до 750 грн, виправні роботи на строк до 2 років, обмеження волі до 3 років.

Як поводитися: не зривати фотографії, зафіксувати їх появу з двома-трьома свідками, сфотографувати або зняти їх на камеру і звернутися до місцевих влади та до міліції.

7. Шантаж, залякування рідних, погрози - як по телефону, так і особисто (приїжджають додому, зустрічають біля входу на роботу або магазин та ін.)

Які норми (який закон) порушуються: стаття 355 Кримінального кодексу - примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань. А також ст. 189 КК:вимагання

Яке покарання за це передбачено: виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на той самий строк. За вимагання колектори можуть поплатитися позбавленням волі від п'яти до десяти років.

Як поводитися: не реагувати на погрози та залякування, не впускати візитерів в будинок, в той же час всі їхні візити та загрози треба фіксувати на фото і відео, збирати свідчення свідків.

ВИСНОВОК ЩОДО ПЕТИЦІЇ
1)Вивчити та перевірити діяльність сервісів мікрокредитів, їх співпрацю з колекторськими організаціями.

2)Знайти та притягнути до відповідальності згідно чинного законодавства осіб, які пов'язані з незаконними діями колекторів, та осіб що самі виконували вище перераховані дії.

3)Перевірити сервіси мікрокредитів на вихідні дзвінки їх операторів. (Є неодноразові підозри з боку населення, що саме оператори нерідко дзвонять та погрожують. Та взагалі є порушниками того ж списку законів, що вказано вище. За це вони отримують премії).

4) За допомогою опитування населення, знайти записи телефонних дзвінків з погрозами, фото,фальшиві документи та копії листувань від колекторів. Це стане доказом їх незаконної діяльності.

5)Допомогти таким чином громадянам України назавжди вирішити питання з діями колекторів, що є неприпустимими.