Петиція Президенту України Зеленському Володимиру Олександровичу з вимогою негайно відкликати підписи представника України і погодження керівника Офісу Президента України під Протоколом засідання Тристоронньої контактної групи, яке відбулось у Мінську 11 березня 2020 року.

Відповідь Президента України на електронну петицію № 22/088960-еп з вимогою негайно відкликати підписи представника України і погодження Керівника Офісу Президента України під Протоколом засідання Тристоронньої контактної групи, яке відбулось у Мінську 11 березня 2020 року.


Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України «Про звернення громадян» електронна петиція № 22/088960-еп «Петиція Президенту України Зеленському Володимиру Олександровичу з вимогою негайно відкликати підписи представника України і погодження Керівника Офісу Президента України під Протоколом засідання Тристоронньої контактної групи, яке відбулось у Мінську 11 березня 2020 року», розміщена 16 березня 2020 року на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України М.Б.Свистовичем, набрала 25 тисяч підписів громадян, необхідних для початку її розгляду Главою держави.
Згідно з Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (частина друга статті 19).
Повноваження Президента України визначено Конституцією України, зокрема статтею 106 Основного Закону України. Так, відповідно до пункту 3 цієї статті Президент України представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року № 1906-IV міжнародний договір України - укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб'єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов'язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо). Відповідно до частини 2 статті 5 згаданого Закону рішенням, прийнятим Президентом України або Кабінетом Міністрів України про проведення переговорів і про підписання міжнародних договорів України, затверджуються персональний склад делегації чи представник України, яким доручається ведення переговорів щодо підготовки тексту міжнародного договору, його прийняття, встановлення його автентичності або підписання, а також відповідні директиви делегації чи представникові України.
За результатами засідання ТКГ у Мінську 11 березня 2020 року було підписано робочий документ - Протокол, який носить декларативний характер і не передбачає настання правових наслідків (виникнення зобов’язань сторін), у тому числі жодним чином не легітимізує суб’єктність ОРДЛО. Протокол не є міжнародним договором, як це визначено в статті 2 Закону України «Про міжнародні договори України», відтак уповноваження Президентом України на підписання/рішення про відкликання підписів під робочим документом засідання ТКГ у Мінську 11 березня 2020 року не регламентовано законодавством.
Склад ТКГ чітко визначений у преамбулах Протоколу за підсумками консультацій Тристоронньої контактної групи стосовно спільних кроків, спрямованих на імплементацію Мирного плану Президента України П.Порошенка та ініціатив Президента Росії В.Путіна від 5 вересня 2014 року, та Меморандуму про виконання положень Протоколу за підсумками консультацій Тристоронньої контактної групи стосовно кроків, спрямованих на імплементацію Мирного плану Президента України П.Порошенка та ініціатив Президента Росії В.Путіна від 19 вересня 2014 року.
Запрошені з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях України можуть бути залучені до дискусій на майданчику ТКГ та в її робочих підгрупах, у тому числі до будь-яких консультативних механізмів, виключно у разі досягнення згоди у тристоронньому форматі – між Україною, Росією та ОБСЄ.
Підписання Протоколу ТКГ 11 березня 2020 року є частиною поточної роботи з реалізації Комплексу заходів щодо виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року, а також інших документів, які складають «пакет» досягнутих у Мінську домовленостей.
Зокрема, у пунктах 9, 11 та 12 згаданого Комплексу заходів передбачається проведення консультацій та узгодження в рамках ТКГ низки питань (відновлення Україною контролю за держкордоном, місцеві вибори, конституційна реформа) з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей. Пунктом 7 Протоколу за підсумками консультацій ТКГ стосовно спільних кроків, спрямованих на імплементацію Мирного плану Президента України П.Порошенка та ініціатив Президента Росії В.Путіна від 5 вересня 2014 року, передбачено продовження інклюзивного загальнонаціонального діалогу.
В Протоколі ТКГ від 11 березня 2020 року було зафіксовано намір щодо створення механізму практичної організації таких консультацій.
Як передбачається, Консультативна рада має стати технічним інструментом із дорадчими функціями в рамках політичної підгрупи ТКГ для обговорення згаданих вище питань за участю громадян України - як вимушених переселенців, так і українців, що мешкають на тимчасово окупованих територіях.
Питання щодо створення Консультативної ради підлягає також предметному опрацюванню із нашими міжнародними партнерами – учасниками Нормандського формату.