Відкрите звернення до Президента України у зв'язку з відмовою української влади від захисту суверенітету і територіальної цілісності України в умовах російської агресії

Відкрите звернення представників українського народу до Президента Володимира Зеленського у зв’язку з відмовою української влади від захисту суверенітету і територіальної цілісності України в умовах російської агресії

13 березня 2020 року після оприлюднення у пресі результатів переговорів Тристоронньої контактної групи у Мінську Головою Офісу Президента України було підтверджено заплановане на 25 березня 2020 року підписання «Консультативної ради» в рамках політичної підгрупи Тристоронньої контактної групи, повноцінними учасниками якої передбачено лише представників України та так званих «представників» «окремих районів Донецької та Луганської областей».

Представники держави-агресора будуть знаходитися у складі цієї «Консультативної ради» на тих самих правах як й представники ОБСЄ, Німеччини та Франції, а саме як «спостерігачі». Тим самим, всупереч актам законодавства України, таким як Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», та відступаючи від змісту Звернення Верховної Ради України від 27 січня 2015 року й Заяви Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року влада України визнає сьогодні намір відмовитися від вимог до Російської Федерації як до держави, що окупує та як до держави-агресора та погоджується на взаємодію з представниками окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях як нібито з окремими політичними суб’єктами, нібито носіями владних повноважень.

Такий намір за умов його здійснення неминуче призведе до загального політичного та юридичного визнання російської агресії та окупації державою-агресором окремих районів Донецької та Луганської областей як нібито внутрішнього конфлікту на Сході України. Таке визнання прямо сприятиме згортанню санкцій, запроваджених цивілізованими державами світу проти Російської Федерації у зв’язку з агресією на Сході України та окупацією відповідних територій.
Таке визнання прямо призведе до перекладанню юридичної, зокрема й матеріальної відповідальності за людські та матеріальні втрати під час російської агресії у повному обсязі з Російської Федерації на Україну, а отже – на Український народ.

Таке визнання прямо сприятиме ухиленню від відповідальності воєнних злочинців та злочинців проти людяності за вчинені злочини проти Українського народу та світових засад гуманності й тому позбавить Українській народ права на справедливість.

Таке визнання серед іншого призведе до руйнації позиції України, та українських жертв у справах в Міжнародному кримінальному суді, Міжнародному суді ООН, Європейському суді з прав людини, закордонних арбітражах у справах, пов’язаних із російською агресією.

Таке визнання становить фактичну відмову України від ефективної стратегії деокупації Криму та згортання перспектив європейської та євроатлантичної інтеграції України всупереч життєвим інтересам Українського народу. У свою чергу згортання санкцій та послаблення правового тиску на Російську Федерацію неминуче призведе до полегшення розвідувально-підривної діяльності Російської Федерації в Україні ескалації російської агресії та до захоплення державою-агресором нових територій України.

Це поставить Український народ на межу свого існування як єдиної цілісної спільноти. Жодних об’єктивних підстав та ситуації крайньої необхідності для влади України вчинювати вищевказані дії не існує. При цьому керівництво України добре усвідомлює катастрофічні перспективи власних діянь проти життєвих інтересів Українського народу.
Таким чином реальне підґрунтя таких діянь може полягати виключно у свідомій антидержавній та антинародній позиції відповідних посадових осіб.

За таких умов ми нагадуємо Президенту України про долю її попередників, які посягали на життєві інтереси Українського народу та зневажали можливостями реалізації природного права народу на спротив узурпаторам та злочинній владі.

Ми вимагаємо у Президента України миттєво зупинити відповідні діяння проти життєвих інтересів Українського народу та притягти їх організаторів та посібників до ефективної відповідальності, політичної та кримінальної. Ми нагадуємо керівництву України про те що не вони, а Армія та Церква є тими життєвими структурами Українського народу, які користуються максимальною довірою народу та ніколи не потерплять злочинних посягань на його основоположні природні права.

Ми звертаємося до усіх небайдужих політичних сил та суспільних осередків з пропозицією невідкладно об’єднатися перед обличчям смертельної загрози, що виникла перед усім Українським народом та не дати державі Україна стати на шлях самознищення. Кожен має обрати свій шлях спротиву зовнішньому та внутрішньому ворогові у цій критичний час.

Cлава Україні!

Звернення підписали:

Члени "Мережі захисту національних інтересів "АНТС":
Наталія Веселова, Ганна Гопко, Оксана Юринець, Людмила Долгоновська, Остап Єднак, Ярослав Сидорович

Аля Шандра - редакторка Euromaidan Press
Михайло Гончар - Центр Глобалістики "Стратегія XXI"
Борис Бабін - професор, д.ю.н., експерт Кримськотатарського ресурсного центру
Ірма Вітовська-Ванца
Професор Ігор Козловський
Данило Лубківський
Євген Степаненко
Олена Снігур
Йосиф Зісельс
Ліліана Вежбовська
Тарас Шамайда
Аліна Логвиненко - редакторка Донбас.ІНФОРМ
Віталій Мартинюк - Центр глобалістики "Стратегія ХХІ"
Ярослава Олегівна Міщенко
Остап Кривдик - Аналітичний центр УКУ
Генадій Друзенко
Богдан Устименко - адвокат
Юрій Кочевенко
Олександр Антонюк
Леся Шаповал
Ілона Хмельова
Олена Терещенко
Мішель Терещенко
Павло Подобєд - благодійний фонд "Героїка"
Анна Федченко - Фонд громади Білоцерківщини
Міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm