Призупинити в Україні 03.04.2020 дії карантину, та обмеження торгівлі, промисловості та громадських закладів.

Жорсткі заходи, запроваджені для боротьби з поширенням COVID-19, ще дужче поглиблюють економічну кризу країни. Тисячі підприємств та підприємців (за даними Торгово-промислової палати України – 600-700 тисяч) зупинили роботу, мільйони працівників відправлені у відпустки за власний кошт. З боку бізнесу це – підприємства, які не працюють, не роблять відрахувань до державного бюджету у найближчій перспективі, пізніше – стоять перед загрозою банкрутства. З боку громадян: не маючи грошових заощаджень та не отримуючи заробітну плату, вони будуть вимушені йти до центрів зайнятості в пошуках нової роботи.

Що отримає держава при такому розвитку подій? Значні недонадходження до бюджетів різних рівнів, навантаження на соціальний фонд, суттєве погіршення криміногенної ситуації по всій країні та зростання безробіття. Державний бюджет потребуватиме значних коштів для стабілізації ситуації та рятування бізнес-активності, але Україна не має таких заощаджень та резервів.

Ми розуміємо, що країна стоїть перед непростим викликом, поділяємо занепокоєність та рішучість органів влади пройти через новий виклик із найменшими втратами. Для цього необхідно забезпечити стабільність економіки в умовах карантину. Безумовно, людське життя є найвищою цінністю, але треба зважати на те, що падіння економіки теж має свою ціну, вимірювану в людських життях – передчасних смертях від хвороб, пов’язаних із бідністю та стресом; нестачі коштів на лікування та здоровий спосіб життя; нещасних випадках та ДТП, викликаних недофінансуванням заходів безпеки та поганим станом доріг тощо.

Варто зауважити, що міжнародні фахівці – зокрема професори Стенфорду, Йелю зазначають, що покладатись на статистику, яку ми маємо на цей час щодо різних країн, через обмеженість її вибірки не має сенсу. Тому впровадження наджорстких заходів експерти вважають надмірним. Більше того: намагання охопити карантином усе населення, не зосереджуючись на групах ризику, не дасть ефекту та є помилковою стратегією.

Як бізнес-спільнота, яка завжди впроваджувала помірковану позицію та виступала за економічне процвітання нашої країни, ми просимо розглянути успішний досвід у боротьбі з розповсюдженням вірусної інфекції, насамперед, Південної Кореї, Швеції, Данії, Нідерландів, Тайваню тощо. Порівняльна таблиця щодо обмежень по країнах – у додатку.

Ці держави пішли не шляхом повної ізоляції країни від вірусу та зупинки ділового життя, а ізолюють ризикові групи та вже уражених. Владі добре вдається відстежувати контакти хворих і моніторити режим самоізоляції. Сподіваємося, що наші органи внутрішніх справ на чолі з досвідченим міністром та відповідні служби зможуть впоратися з такою задачею. Так, тут є всесвітня дилема про обмеження прав людини, але надзвичайні події потребують надзвичайних заходів. Ми повинні зберегти економіку, бізнес повинен працювати і сплачувати податки – всі, як один. Ми повинні підтримувати медицину загалом і медиків, які наразі на передовій війни з вірусом. Ми повинні не припиняти підтримувати наших військових, які захищають інший фронт – нашу незалежність та цілісність, але щоб генерувати фінансові ресурси, потрібна ділова активність,.

Тому пропонуємо частково поновити ділову активність з 3 квітня, у жодному випадку не запроваджуючи додаткових заходів і поступово скасовуючи наявні заборони, та втілити дієві, конкретні кроки для зупинки розповсюдження вірусу:

забезпечити широке тестування населення та ізоляцію інфікованих. У цьому питанні бізнес готовий надати необхідну допомогу в інфраструктурі та закупівлі тестів;
забезпечити посилений контроль за інфікованими на самоізоляції за допомогою електронних засобів;
забезпечити ізоляцію та захист осіб похилого віку з групи ризику;
запровадити точкові обмеження громадського транспорту для ризикових категорій – зокрема, і шляхом скасування пільг для ризикових груп, замість тотальних заборон;
оснащення медзакладів та захист лікарів, у цьому питанні представники бізнесу також готові надати допомогу;
перейти від заборони діяльності широкого сегменту бізнесу до заборони виключно окремих секторів, які передбачають великі скупчення людей.
Запровадження режиму надзвичайного стану на цей час не виглядає доцільним, виглядає достатнім режим надзвичайної ситуації у певних областях. В той же час після публікації відповідного Указу це питання має бути додатково розглянуто громадськістю. Ключове питання в тому, щоб подальший режим карантину або режим надзвичайного стану не шкодив бізнесу та громадянам, не обмежував права на пересування як власним транспортом, так і громадським (окрім ризикових груп), не передбачав примусове відчуження або вилучення майна у юридичних або фізичних осіб та інші недоцільні обмеження.

Водночас ми розуміємо, що деякі сфери бізнесу тим не менше будуть вимушені продовжити обмеження своєї діяльності. Для таких сфер варто точково запровадити податкові послаблення на час обмежувальних заходів і періоду нормалізації їхньої діяльності. Крім того, необхідно реалізувати термінові заходи щодо захисту українського бізнесу від наслідків епідемії та в найкоротші терміни розробити механізм кредитних канікул для фізичних і юридичних осіб, які повинні почати діяти з моменту запровадження карантину в Україні і до подолання епідемії.

Щодо заходів, які вже запроваджено, – вважаємо за необхідне забезпечити виконання всіма місцевими державними адміністраціями положень ч. 3 ст.2 Постанови КМУ від 16.03.2020 р. № 215 в частині безперешкодної роботи підприємств торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв’язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень. Особливу увагу варто приділити недопущенню обмеження роботи таких підприємств внаслідок прийняття органами місцевого самоврядування недостатньо виважених рішень у зв’язку із запобіганням поширенню COVID-19.