Інформативно: у восьмидесятих роках у газеті, здається Вечірній Київ був надрукований план розвитку/забудови Лівобережної частини м.Києва, зокрема на місці масивів Осокорки, Позняки планувались в значній мірі як оздоровчі культурні, спортивні центри для киян, зараз ця територія в асфальто-бетонних висотках.
Україна багата на землю, аби не будувати такі мурашники, але ж то треба витрачатись на комунікації і прибуток зменшиться.
Із практики мешканця, який спостерігав, як проводяться такі схеми забудови. Раніше райради щось підтверджували при віділенні земельної ділянки (але офіційних рішень щодо ій дій простим людям- типа поіменного голосування можете не отримати). Крайніх не знайдете.
Вирішується все на рівні міста, але будувати поруч з вашим будинком чергову багатоповерхівку почнуть років через 5, коли склади міської ради зміняються.
Це не єдиний приклад коли все робиться отак, не думаючи про завтра, про більшість, але на користь значно меншої групи людей, чи людини-олігарха.
На мій погляд це пов’язано із нестабільністю влади в Україні. Відсутністю патріархалізму, консерватизму, що завжди вирізняю будь – яку країну, відповідальності за учора і за завтра.
ЖИТТЯ ОДНИМ ДНЕМ.
Майдани кожні 5 років призводять до практично повної зміни владних еліт, які у пісні «…ми наш ми новый мир построим…», які не відповідають за дії попередників, гойдалка продовжується.
Напевне це в якійсь мірі закономірний процес для країни, яка створилась недавно (30 років для держави - тільки народження), має найбільшу територію в Європі і досить неоднорідний соціально-економічний склад регіонів.
ТРЕБА НАЧИТИСЬ ЖИТИ СТАБІЛЬНО, БО МОЖНА ВТРАТИТИ ДЕРЖАВУ.
Взять Євромайдан – він приніс безвіз західним регіонам країни, що дуже бажано для роботи за кордоном, бо ті регіони не мали такої промисловості, як південь і схід.
Для півдня і сходу - це навпаки трагедія, бо руйнується промисловість кооперація з країнами СНД, насамперед Росією, яка будувалась століття, вони втрачають роботу, джерела існування.
ТРЕБА НАЧИТИСЬ ЖИТИ КОМПРОМІСНО, БО МОЖНА ВТРАТИТИ ДЕРЖАВУ.
Промисловість півдня і сходу здебільшого в руках олігархів, які не приділяють належній увазі менталітету всієї країни (інакше б не висунули в президенти В.Януковича).
Вимоги західної частини країни, не враховують в належній мірі становище півдня і сходу.
Якась гойдалка еліт і «собачі бої по телевізору» (як сказав мудрий політик).
ДОБРОТА, МИР, КОМПРОМІС- ШЛЯХ ДО МАЙБУТНЬОГО.
Радикалізм та небажання чути один одного зруйнує державу.
Країна завжди жила тим, що мала землю і який пан сюди не приходив, йому потрібні були прості люди обробляти цю землю (…німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть…).
Та часи змінюються. Нові технології (радіо, супутникове керування) оброблення полів технікою, можуть лишити цього шансу на роботу/виживання.