Щодо недопущення руйнування надання медичної допомоги ветеранам воєн та мережі госпіталів.

Напередодні відзначення Дня пам’яті та примирення в Україні, присвячених пам’яті жертв Другої світової війни. Висловлюємо Вам щиру подяку та звертаємося із наступного питання.
Спільнота ветеранів воєн, медичних працівників неодноразово зверталась до Вас, до Уряду з приводу щодо недопущення руйнування медичної допомоги ветеранам воєн та руйнування мережі госпіталів.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» із змінами № 524-IX від 04.03.2020р. права та гарантії у сфері охорони здоров’я, що стосуються медичного обслуговування, забезпечення лікарськими засобами, передбачені іншими законами України для певних категорій осіб, фінансуються за окремими програмами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів». Слід зазначити, що на сьогодні державні програми гарантій та відповідні програми місцевих бюджетів, які передбачають комплексне медичне обслуговування ветеранів війни, не діють. На рівні обласних Рад програми щодо ветеранів війни відсутні. Тому категорії учасників війни залишаються, починаючи з 2020 року, без гарантованих державою пільг щодо медичного обслуговування.
На зазначені категорії осіб поширюються пільги щодо медичного обслуговування, передбачені Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про соціальній захист дітей війни», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також Указами Президента України та іншими підзаконними актами.
Запропонована модель надання медичних послуг в межах Програми медичних гарантій не враховує специфіки роботи таких державних (комунальних) закладів як госпіталі для ветеранів війни.
Так, госпіталі по суті поєднують надання ветеранам війни комплексу послуг первинної допомоги, вторинної (спеціалізованої) допомоги та медичної реабілітації в більшому обсязі, ніж ті, що запропоновані Національною службою здоров’я України. Цей висновок підтверджується наступним. Так, Національною службою здоров’я України, зокрема :
1. Не враховано право самозвернення ветерана в госпіталі ( на даний час 33 відсотка звернень в госпіталь – це самозвернення ветеранів з метою отримання лікування, вирішення питань амбулаторного чи стаціонарного лікування, звернення на ЛКК госпіталю з метою санаторно-курортного лікування, направлення на МСЕК, тощо).
2. Не враховано специфіку медичної послуги особам з інвалідністю.
3. Не передбачено, що однією з важливих методів профілактики інвалідності є планове стаціонарне консервативне лікування хворих з ураженнями судин нижніх кінцівок, опорно-рухового апарату (тобто, НСЗУ вбачає, що хірургічне відділення повинно лише оперувати. Проте, госпіталі ветеранів війни здійснюють консервативне лікування хірургічної патології ).
4. Не врахована діяльність госпіталів з профілактики інвалідизуючої патології (порушується принцип профілактики ускладнень, медикаментозної реабілітації інвалідизуючих та супутніх захворювань, яким завжди керувались лікарі госпіталів в роботі з ветеранами війни). Тобто, диспансерного спостереження не існуватиме.
5. Не врахована діяльність госпіталів по обстеженню та направленню ветеранів війни на МСЕК.
6. Не відпрацьований весь пакет медичних гарантій, крім пріоритетних та оплата за них:
- Процедура оплати медичних послуг ветеранам війни, бійцям АТО/ООС за рахунок поліморбідності захворювань, стресового стану здоров’я, повинна здійснюватись за підвищеним коефіцієнтом Програми медичних гарантій 2020 НСЗУ.
7. Не допустити скорочення ліжкового фонду та медичного персоналу госпіталів.
8. У пакеті медичних гарантій 2020 не передбачена послуга стоматологічного лікування та протезування. Забезпечення ветеранів війни протезуванням є пріоритетним, і значно впливає на якість життя: зубопротезування, слухопротезування, протезування суглобів, офтальмологічне протезування та ін.
9. Надання фізіотерапевтичного реабілітаційного лікування. Скорочення, закриття фізіотерапевтичних відділень з тим об’ємом фізіотерапевтичного лікування є неприпустимим. Фізіотерапевтичні відділення створювалися в госпіталях протягом 35-ти років, впроваджено біля 140 методик лікування, конкурує із санаторно-курортними закладами. У 94% ветеранів, які отримали фізіотерапевтичне лікування значно кращі результати і скорочує вартість лікування та термін лікування.
10. Не враховано право ветерана на безкоштовне зубне протезування (Діючі в госпіталях зубопротезні відділення змушені переходити на систему платної послуги, що є протизаконним, або зовсім ліквідовуватись).
11. Не врахована у запропонованих видах медичної реабілітації структура інвалідності в Україні. Поняття медичної реабілітації, запропоноване НСЗУ, не передбачає необхідність профілактичного лікування, а також окремих підходів до реабілітації інвалідів, адже у кожного інваліда є програма індивідуальної реабілітації, яку видає МСЕК. Психологічна реабілітація учасників АТО НСЗУ взагалі не передбачена.
12. Не врахована також специфіка контингенту госпіталю. Основна частина пацієнтів госпіталю - це особи похилого віку, інваліди, особи із післятравматичними стресовими розладами. Тому часто виникає необхідність консультативного огляду стаціонарного хворого вузькими спеціалістами (отоларингологом, окулістом, урологом, психологом).
Утримувати таких спеціалістів в штаті на умовах НСЗУ та оплачувати консультативну послугу іншому закладу в достатній кількості госпіталі не зможуть. Це призведе до появи принципу лікування однієї хвороби, а принцип індивідуальності хворого знищується.
Слід наголосити, що фінансування госпіталів ветеранів війни здійснювалось виключно за рахунок бюджетних коштів, надання платних послуг у зазначених закладах не відбувалося. Як вбачається, із запровадженням медичної реформи матеріально-технічне забезпечення госпіталів буде здійснюватися за рахунок плати за медичні послуги, тобто коштів, зароблених госпіталем за лікування ветеранів війни, АТО та інших категорій військовослужбовців. Послуга, яка буде оплачуватись НСЗУ не покриває всіх витрат.
Як забезпечити вимоги НСЗУ щодо необхідного медичного обладнання та матеріально-технічного забезпечення (обслуговування електронної системи, протипожежних систем, утримання споруд, тощо)?
З цього випливає єдиний висновок - подібні спеціалізовані лікувальні заклади приречені на закриття.
Проте необхідно зазначити, що госпіталі ветеранів війни здійснюють медичне обслуговування таких категорій громадян, право на отримання безкоштовної медичної допомоги яких, гарантується Законами України. Тому не можливо встановити, що певна частина медичних послуг в рамках Програми державних гарантій буде фінансуватися державою, а інша частина послуг ветеранами війни, учасниками бойових дій в Афганістані, учасниками АТО та іншими пільговими категоріями громадян буде оплачуватися за рахунок власних коштів. Держава шляхом прийняття спеціальних законів гарантувала цим категоріям громадян безкоштовне отримання медичної допомоги. З цього випливає, що Програма медичних гарантій повинна передбачити всі послуги, які надаються госпіталями пільговим категоріям громадян, та, як наслідок, всі такі послуги повинні фінансуватися виключно за рахунок держави, тобто державне фінансування.
Однак в даному випадку, вважаємо за доцільне застосування статті 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Відповідно до цієї статті гарантії у сфері охорони здоров’я, що стосуються медичного обслуговування, забезпечення лікарськими засобами, передбачені іншими законами України для певних категорій осіб, фінансуються за окремими програмами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Наполегливо просимо на Державному рівні передбачити окрему бюджетну програму щодо фінансування спеціалізованих лікувальних закладів – госпіталів для ветеранів війни, які надають медичну допомогу пільговим категоріям громадян та вимагаємо забезпечити виконання Законів України, Указів Президента та Постанов КМУ.