Збереження пам'яток культурної спадщини Харкова від руйнування та хаотичної забудови

Пане Президенте,

Так вийшло, що під карантинні обмеження, викликані пандемією COVID-19, не потрапили не тільки будівельні гіпермаркети, а й будівельні компанії. Так нещодавно стало відомо, що харківська міськрада прийняла рішення, згідно з яким надається дозвіл на демонтаж відомої харківської пам‘ятки та будівництво на ії місці чергового «житлового комплексу з підземним паркінгом». Мова йде про відомий «Дім Бутусова», який знають за ще більш поширеною російськомовною назвою «Криша Міра».

Проблема хаотичної забудови начасі не тільки у столичному Києві або курортній Одесі - це проблема й також майже прифронтового Харкова. Проблема ця, насправді, не тільки Доби Незалежності. За радянщини проблема руйнування міста заради спірних новобудов теж існувала. Приклад - історична вулиця Клочківська, яка майже повністю втратила будь-які архітектурні споруди ХІХ - поч. ХХ ст.. Ще за радянщини, масивний сегмент старовинної забудови було знищенно заради спорткомплексу до Олімпіади-1980. Проект стадіону в історичному центрі Харкова так й не будо завершено, та вже більше 40 (!) років ми маємо занедбаний стадіон, оточений парканом, у серці міста.

Сьогодні, забудовники або намагаються зайняти будь-який вільний й доступний клаптик землі (наразі зводяться дві будівлі, одна з котрих вже вище десяти поверхів, прямо на схилах Клочковського узвозу), або полюють на занедбані будівлі, аби провести демонтаж й збудувати черговий «житловий комплекс з підземним паркінгом». За останні кілька місяців подібних кейсів у Харкові стало значно більше, й забудовники захоплюють землю під дійсно відомими спорудами, що знаходяться у занедбаному стані. Звісно це виклакає обурення небайдужих харківців та отримує певний розголос. Ось кілька найвідоміших кейсів тільки за 2020 рік:

1. Маєток XIX ст. за адресою вулиця Бажанова, 11;
2. Садиба початку ХХ ст., за адресою вулиця Свободи, 35;
3. Будинок кінця XIX ст., за адресою вулиця Клочківська, 18;
4. «Криша Міра», провулок Театральний, 6.

Фактично, не існує реально діючих важелів, що дозволили би громадськості якісно вплинути на цей процес, й зупинити руйнування пам‘яток. Існує думка, немов перелічені вище місця занедбані, реставрації вже не підлягають, є місцем скупчення антисоціальних персон й таке інше. Але ж Ви коли-небудь чули, щоб італійці казали таке про Колізей? Або, наприклад, греки казали таке про античні руїни у Атенах, які є пам‘ятками культури, що охороняются? Звісно, можна сказати, що «харківські руїни» то не є античні руїни, котрим тисячі років. Але пригадаємо, що таке Харків - це «столиця» Голодомору, коли були винищенні мільйони людей. В тому числі, величезна кількість жертв була у Харкові. Крім того Харків був однією з арен найзапекліших битв Другої Світової війни. В певний проміжок часу, в Харкові залишалось, за різними оцінками, близько 100 тисяч мешканців. Фактично, в минулому столітті Харків було зруйновано й відновлено декілька разів. Наші пам‘ятки архітектури, в якому стані вони б не були, то є важлива частина нашого культурного коду, котрий вже багато років знаходиться в стані чи то відновлення, чи то формування. Це щось на кшталт кілець у стовпі дерева, що кажуть про його вік. Подальша руйнація пам‘яток архітектури у Харкові, та забудова цих місць «житловими комплексами з підземним паркінгом» призведе до руйнації харківського культурного коду, в якому б стані він не знаходився. Місто остаточно перетвориться на типовий космополітичний хостел, що, як і раніше, знаходиться фактично за крок від великого ворога. Сьогодні руйнують «Кришу Міра», а завтра зруйнують «античні» руїни басейна «Динамо», що не до кінця доламали російські квнематографісти наприкінці 00-х (відомий проект «Дау»). До речі, навкруги басейна вже ростуть «житлові комплекси з підземним паркінгом».

Закликаю Вас розглянути цю петицію, й допомогти реалізувати наступні кроки:

1. Надати «Крише Міра» статусу об‘єкта культурної спадщини, аби врятувати цю пам‘ятку від руйнації.

2. Заморозити будь-які зміни, а саме виключення будь-яких об'єктів з Реєстру пам’яток культурної спадщини Харкова, мінімум на 20 років.

3. Посприяти забезпеченню проведення неупередженних та незалежних громадських обговорень щодо включення додаткових об‘єктів до Реєстру пам’яток культурної спадщини Харкова, аби не допустити подібних кейсів у найближчому майбутньому.

У Харкові багато громадських організацій й активістів, котрі можуть й готові очолити цей процес, але громадськість має мати додаткову підтримку з боку Президента, аби бути впевненою у дотриманні своїх конституційних прав, та оминути вплив компаній-забудовників та їх потенційних лобістів у владних структурах, що зацікавлені в тому, щоб спаплюжити та звести цей процес нанівець.

Сподіваюсь, що Ви розглянете цю петицію, та допоможете зберегти українське місто Харків.

З надією на краще завтра, Олег.