№22/094648-еп

ЗАЛИШИТИ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКУ ЛАВРУ У КОРИСТУВАННІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ТА ВІДХИЛИТИ ПЕТИЦІЮ № 22/092966-еп

Автор (ініціатор): Дашко Геннадій Геннадійович
Дата оприлюднення: 30 квітня 2020
Шановний пане Президенте,
15.04.2020 року, на офіційній веб-сторінці представництва Президента України, опубліковано петицію за № 22/092966-еп (далі – «петиція»), з наступними вимогами: 1) припинити використання Києво-Печерської лаври Українською православною церквою Московського патріархату шляхом розірвання договору оренди та 2) передати Києво-Печерську лавру у використання Православної Церкви України.
Аргументуючи вказані вимоги, автор петиції наводить власні, суб’єктивні міркування, на підставі яких вважає справедливим, за його логікою, передання Києво-Печерської лаври, православній конфесії (тобто ПЦУ), яка, за словами автора визнана православним світом єдиною автокефальною православною церквою на території України.
На наш погляд, дана петиція не тільки вводить в оману безпосереднього її адресата – президента України та тих осіб, які будуть її підтримувати, але й направлена на розпалювання міжконфесійного конфлікту на підставі перекручених фактів та власних домислів автора. Даний висновок нами зроблено виходячи із наступного.
Основна аргументація автора петиції зводяться до того, що ПЦУ є єдиною автокефальною православною церквою України, яку визнає весь православний світ і саме тому Києво-Печерську лавру слід передати ПЦУ. При цьому в тексті петиції вказано, що ПЦУ утворилась внаслідок об’єднання трьох українських православних церков, а саме: Української православної церкви Київського патріархату (далі – «УПЦ КП»), Української автокефальної православної церкви (далі – «УАПЦ») та Української православної церкви (далі – «УПЦ»).
Перш за все слід зазначити, що чинне законодавство України не містить такого правового інституту, як «автокефалія церкви». Згідно положень ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації», Церква є релігійною організацією, діяльність якої в частині реєстрації, функціонування та ліквідації регулюється аналогічним, як і у відношенні звичайних юридичних осіб, чином. Тобто, з позиції закону, Церква – це юридична особа, яка повинна мати свій статут та повинна бути зареєстрована або ліквідована у встановленому законом порядку.
В той же час, згідно із відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, станом на 23.04.2020 р., на території України зареєстровано 28 діючих релігійних організацій, у назві яких фігурує словосполучення «Українська православна автокефальна Церква». Крім того, за даними державного реєстру, в межах України зареєстровано та діє 5 релігійних організацій, в назві яких, серед іншого, вказано «Православна церква України» та 4 релігійні організації із ідентичним найменуваннями «Українська православна церква Київського патріархату», а саме 1) Українська православна церква – Київський патріархат (код 37381096), 2) Українська православна церква – Київський патріархат (УПЦ – Київський патріархат, код 21688638), 3) Українська православна церква – Київський патріархат (Українська православна церква – Київський патріархат код 24215923), 4) Українська православна церква – Київський патріархат (Українська православна церква – Київський патріархат код 20616536). Всі вказані релігійні організації, згідно даних Державного реєстру є діючими, в стані припинення не перебувають.
Враховуючи, що єдиним документом, який визначає статус та діяльність відповідних релігійних організацій є відповідний статут таких організацій, з точки зору чинного законодавства, на території України діє як мінімум 28 релігійних організацій, які офіційно зареєстровані та офіційно заявляють, що мають статус «Православних автокефальних церков України» і відповідно ПЦУ просто юридично не може претендувати на статус «Єдиної та виключної православної автокефальної церкви України»
Більше того, твердження автора петиції про злиття трьох українських православних церков, а саме: Української православної церкви Київського патріархату (далі – «УПЦ КП»), Української автокефальної православної церкви (далі – «УАПЦ») та Української православної церкви Московського патріархату (далі – «УПЦ МП») в єдину помісну церкву ПЦУ не відповідає дійсності, оскільки, згідно даних державного реєстру, як УПЦ КП (у вигляді 4 «клонів») є діючою та не перебуває у стані припинення, так і УАПЦ та УПЦ МП є діючими та не перебувають у стані припинення.
Таким чином, автором петиції вказано абсолютно неправдиву інформацію щодо того, що ПЦУ є єдиною автокефальною православною церквою на території України. З точки зору чинного законодавства України, ПЦУ не є і не може бути єдиною автокефальною православною церквою України оскільки, як мінімум, 28 інших релігійних організацій претендують на аналогічний статус, що виключає можливість присвоєння виключного статусу автокефальності саме за ПЦУ. Більше того, сам статус автокефалії є виключно релігійним інститутом (тобто, категорією виключно канонічного (церковного) права) та не має жодного відношення до такої суто юридичної категорії як оренда. В рамках чинного законодавства України, відносини оренди майна не залежать від наявності або відсутності в орендаря - релігійної організації статусу автокефалії.
Крім того, автор петиції стверджує, що Лавру повинна використовувати саме ПЦУ, оскільки виключно ПЦУ визнана світовим Православ’ям. Дане твердження є явною брехнею, оскільки офіційно ПЦУ визнана виключно Константинопольською, Олександрійською та Еладською помісними Церквами (Патріархатами). Інші 12 помісних Церков (Патріархатів) відкрито заявляють, що ПЦУ є розкольничою організацією і не визнають її.
Далі, в тексті петиції наводяться явно суб’єктивні домисли автора, які з правової точки зору не мають жодного відношення до правової площини питання, тобто до орендних відносин. Автор не навів жодної правової норми, жодного факту, які б, з позиції чинного законодавства, були б юридично обґрунтованими підставами для припинення договору оренди приміщень Києво-Печерської лаври Українською православною церквою. Вся петиція – це суб’єктивна інтерпретація автором в досить агресивній манері дій священників Української православної церкви. Більше того, подібна інтерпретація здебільшого спотворює та перекручує реальні факти.
Пане Президенте, ми ще раз наголошуємо, що статус автокефалії або його відсутність, або суб’єктивна та упереджена, із спотворенням фактів, оцінка тією чи іншою особою дій священнослужителів орендаря не є юридичною підставою для припинення орендних відносин.
Із тексту петиції № 22/092966-еп явно видно, що автор не гребує відритим спотворенням фактів та перекрученням ситуації, яскравим доказом чого є явно спотворенні твердження про унікальність ПЦУ та визнання її всім світовим Православ’ям, що може бути досить швидко спростовано інформацією із відкритих інформаційних джерел.
Враховуючи явно агресивний контекст петиції та відсутність посилань на конкретні норми права, як на підставу задоволення вимог, вказаних в петиції № 22/092966-еп, для нас, віруючих Української православної церкви дії автора петиції більше нагадують спробу ініціювання релігійної ворожнечі.
Гірше всього те, що автор петиції в принципі «діє» за рамками «правового поля» намагаючись своїми діями викликати гнів та обурення радикально налаштованих верств населення України. Більше того, автор петиції намагається втягнути Вас, пане Президенте, у міжконфесійний конфлікт, і не просто втягнути, а зробити його ініціатором. І це не зважаючи на той факт, що Ви неодноразово заявляли, що Церков відділена від Держави і Ви особисто, як гарант конституції, виступаєте за мирне співіснування різних конфесій на території України і будете робити все щоб уникнути міжконфесійної ворожнечі та конфліктів.
Дані висновки підтверджуються хоча б тим, що зараз, коли на сході країни йде війна, коли нас спіткала біда у вигляді коронавірусу, коли декілька мільйонів громадян нашої країни залишились без роботи та джерел для існування, зараз, в час коли сили багатьох українців практично на межі, автор петиції № 22/092966-еп, без наведення жодних правових підстав публікує петицію, брехливий контекст якої може викликати тільки гнів, обурення, наростання напруження в нашому суспільстві та, як наслідок, може призвести до реального міжконфесійного конфлікту та руйнації і без того крихкого миру в сфері релігійних взаємовідносин між конфесіями.
Саме тому, ми, віруючі Української православної церкви, просимо Вас пане Президенте, не допустити вже в котре спробу незаконного захоплення Києво-Печерської лаври та відхилити петицію № 22/092966-еп, ціллю якої є явне розпалювання міжконфесійної ворожнечі.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Григоренко Юрій Анатолійович
30 липня 2020
2.
Андреєв Сергій Володимирович
29 липня 2020
3.
Панасюк Євгеній Васильович
29 липня 2020
4.
Шумський Денис Олександрович
26 липня 2020
5.
Пересенчук Лілія Миколаївна
26 липня 2020
6.
Солдатенко Валерій Володимирович
24 липня 2020
7.
Андрєєв Володимир Михайлович
24 липня 2020
8.
Нетахата Роман Васильович
24 липня 2020
9.
Артюх Ростислав Юрійович
23 липня 2020
10.
Герасименко Ірина Володимирівна
23 липня 2020
11.
Стасьев Олег Миколайович
23 липня 2020
12.
Гаврилюк Віктор Васильович
23 липня 2020
13.
Васильченко Михаил Викторович
22 липня 2020
14.
Булкіна Ольга Олександрівна
22 липня 2020
15.
Мельниченко Віктор Антонович
21 липня 2020
16.
Тимченко Микола Миколайович
21 липня 2020
17.
Бурлай Наталія Василівна
21 липня 2020
18.
Фролов Володимир Миколайович
20 липня 2020
19.
Кустовська Людмила Валеріївна
20 липня 2020
20.
Гаврилюк Наталія Сергіївна
20 липня 2020
21.
Осіпова Ганна Вікторівна
20 липня 2020
22.
Павлютін Леонид Валентинович
20 липня 2020
23.
Самусь Віктор Миколайович
20 липня 2020
24.
Салитра Владимир Васильевич
19 липня 2020
25.
Ермакова Анжела Николаевна
19 липня 2020
26.
Новосад Павло Владиславович
19 липня 2020
27.
Попадинець Андрій Іванович
19 липня 2020
28.
Трощій Наталія Олексіївна
19 липня 2020
29.
Кальгин Георгий Викторович
19 липня 2020
30.
Александрюк Анна Іванівна
19 липня 2020
1535
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено