Президенту України
Зеленському В.О.
Шановний Володимире Олександровичу!
Громада міста Малина Житомирської області просить Вашого втручання і допомоги у питанні справедливого субрегіонального поділу Житомирщини, зокрема, створення Малинського району з центром у місті обласного значення Малині у ході адміністративно-територіальної реформи.
Малин — одне з п’яти міст обласного значення Житомирщини. П’ять років поспіль посідає перше місце по соціально-економічних показниках, має потужну промисловість, зокрема, єдину в країні фабрику банкнотного паперу, розвинуту інфраструктуру, логістику (через місто пролягає Південно-Західна залізниця, поряд —міжнародна траса), ЦПМСД, міську комунальну лікарню, де проходять стаціонарне лікування жителі сусідніх районів і, до речі, наразі вона є лікарнею першої хвилі з надання якісної медичної допомоги хворим на СOVID-19 (забезпечена сучасним обладнанням і уклала з НСЗУ 12 пакетів послуг), шість шкіл (за рівнем ЗНО Малин посідає перше місце в області і одне з перших місць в Україні), дев’ять дитсадків і т.д. Також — окружний суд та налагоджену систему надання послуг державними службами, окремі з яких надають послуги декільком суміжним районам і ОТГ.
В процесі підготовки до адмінтерреформи ОДА, спільно з експертами розробило 2 варіанти нового субрегіонального поділу області:
Варіант №1
1. Бердичівський – адміністративний центр м. Бердичів (74,9 тис. осіб); 12 сформованих чи передбачених до створення ОТГ; населення – 169,3 тис. осіб; площа – 3260 кв. км; відстань найвіддаленішого населеного пункту до центру – 75 км.
2. Житомирський - адміністративний центр м. Житомир (263,2 тис. осіб); 23 сформовані чи передбачені до створення ОТГ; населення – 520,6 тис. осіб; площа – 7213 кв. км; відстань найвіддаленішого населеного пункту до центру – 82 км;
3. Коростенський - адміністративний центр м. Коростень (63,4 тис. осіб); 9 сформованих чи передбачених до створення ОТГ; населення – 200,9 тис. осіб; площа – 9158 кв. км; відстань найвіддаленішого населеного пункту до центру – 139 км (зона Полісся);
4. Малинський - адміністративний центр м. Малин (26,1 тис. осіб); 8 сформованих чи передбачених до створення ОТГ; населення – 104,9 тис. осіб; площа – 4639 кв. км; відстань найвіддаленішого населеного пункту до центру – 75 км;
5. Новоград-Волинський - адміністративний центр м. Новоград-Волинський (56,2 тис. осіб); 9 сформованих чи передбачених до створення ОТГ; населення – 180,3 тис. осіб; площа – 5562 кв. км; відстань найвіддаленішого населеного пункту до центру – 99 км.
Варіант №2.
1. Бердичівський – адміністративний центр м. Бердичів (74,9 тис. осіб); 12 сформованих чи передбачених до створення ОТГ; населення – 169,3 тис. осіб; площа – 3260 кв. км; відстань найвіддаленішого населеного пункту до центру – 75 км;
2. Житомирський - адміністративний центр м. Житомир (263,2 тис. осіб); 28 сформованих чи передбачених до створення ОТГ; населення – 611,2 тис. осіб; площа – 10031 кв. км; відстань найвіддаленішого населеного пункту до центру – 82 км;
3. Коростенський - адміністративний центр м. Коростень (63,4 тис. осіб); 13 сформованих чи передбачених до створення ОТГ; населення – 254,7 тис. осіб; площа – 10979 кв. км; відстань найвіддаленішого населеного пункту до центру – 139 км (зона Полісся);
4. Новоград-Волинський - адміністративний центр м. Новоград-Волинський (56,2 тис. осіб); 9 сформованих чи передбачених до створення ОТГ; населення – 180,3 тис. осіб; площа – 5562 кв. км; відстань найвіддаленішого населеного пункту до центру – 99 км.
В грудні 2019 року Житомирська ОДА подала на розгляд Міністерства розвитку громад та територій України варіант №1, але 13 квітня 2020 року за рекомендацією міністерства і профільного комітету ВРУ — погодило і подало на затвердження Кабміну варіант №2 (без Малинського району). Цю модель перспективного плану затвердили як базову, і тепер врахують при підготовці законопроєкту про райони, який ВРУ планується, як попередньо відомо, розглянути у першому читанні в червні 2020 р. Посадовці аргументують відмову у створенні Малинського району недостатньою кількістю населення і, відтак, недоцільністю утворення п’ятої префектури. Водночас документ, на який посилаються, носить рекомендаційний характер, що не є підставою у відмові.
До того ж якщо вже слідувати методичним роекомендаціям, варто звернути увагу на той факт, що від крайнього населеного пункту до райцентра Коростеня буде 139 кілометрів (або 2,5 години) при нормативі 60 кілометрів (година), що ставить під загрозу доступність і ефективність надання послуг державними та іншими службами, зокрема, префектурою, які розташовуватимуться у райцентрі (Коростенський район охопить майже 40 відсотків території області). Також Малин де-факто поставлений у нерівні умови з іншими містами обласного значення Житомирщини, які залишаються районними центрами, і ризикує втратити у ефективному подальшому розвиткові, це викликає дуже велике занепокоєння громади. Також підриває довіру до справедливості влади і, зокрема, партії «Слуга народу», за яку малинчани віддали до 70 відсотків голосів.
Хочеться звернути увагу і на той факт, що новий субрегіональний поділ області проведений нефахово, без виїзду спеціалістами на місце (лише по карті і методичним рекомендаціям), без врахування особливостей і переваг територій, і викликає перекоси також у інших районах. Зокрема, Житомирський — охоплює половину населення області, що теж викличе велике навантаження на органи державної влади і префектуру та незручності населенню.
Нам відомо, в цілому в Україні планується залишити близько 100 районів. Реформи безумовно необхідні, у тому числі укрупнення районів, оптимізація державних органів, проте переконані — вони повинні покращувати, А НЕ ПОГІРШУВАТИ життя громад.
Просимо з розумінням і справедливістю підійти до важливого питання адмінтерреформи та переглянути субрегіональний поділ Житомирщини, приблизно рівномірно розподіливши територію навколо п’яти міст обласного значення, у тому числі утворити Малинський район НАВКОЛО МІСТА ОБЛАСНОГО ЗНАЧЕННЯ МАЛИНА з приєднанням суміжних ОТГ.