Згідно Меморандуму "про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї" прошу зробити звернення Верховною Радою України разом з підписом Президента України до країн-підписантів цього меморандуму (та їх уряду, народу та вищого керівництва) для обговорення та консультацій на постійній регулярній основі раз на півроку між вищим керівництвом країн-підписантів на рівні, на якому підписаний меморандум, з питань:територіальної цілісності України, політичної незалежності України,економічного тиску на Україну,інших питань, що стосуються цього договору або є згода на таке обговорення в межах цього формату двох або більше країн-підписантів.
Сам Будапештський формат переговорів з точки міжнародного права є створеним (як мінімум юридично оформленим та визнаний всіма підписантами в порівнянні з іншими форматами), тільки потребує політичної волі для його активізації. Якраз публічне звернення Верховної Ради України разом з підписом Президента України буде тим необхідним елементом для початку роботи цього переговорного процесу.
Зустріч країн-підписантів повинна проводитись саме на найвищому рівні. Будь-яка спроба замінити зустріч на найвищому рівні на зустріч міністрів чи інших представників країн є неприпустимою та є принизливим плювком в обличчя українському народу, та гострою неповагою до української держави - це обов'язково повинно бути відображено в зверненні.
Зустріч міністрів країн-підписантів може бути проведено додатково.
Активізація існуючого Будапештського формату не є ні заміною наявних форматів, ні перешкодою наявним форматам, а є природнім щирим бажанням українського народу використати усі наявні формати для відновлення повноцінної територіальної цілісності та припинення війни. Ніхто не має морального права якось звинувачувати український народ через бажання дипломатичним цивілізованим шляхом зупинити бойові дії та принести справжній мир на українську землю. Це також повинно бути відображено в зверненні.
Крим та Донбас це Україна. І я маю надію, що Будапештський формат дозволить пришвидшити повернення наших людей та територій, та вберегти життя нашим доблесним воїнам-захисникам та цивільному населенню.
Якщо країна-окупант відмовиться брати участь в цих переговорах, то Україна матиме можливість обговорити (що також повинно бути вказано в зверненні):
1)які санкції чи інші дії будуть додатково введені підписантами проти агресора та його підприємств та організацій, які підтримували будь-яким способом агресію, або погіршення діяльності яких може зменшити або припинити агресію)санкції чи інші дії проти будь-яких підприємств та організацій інших країн, якщо їхня діяльність якось допомагає агресору проводити агресію чи уникати санкцій, або санкції проти них можуть допомогти зменшити чи зупинити агресію окупанта
2)економічну допомогу Україні, торгівельні угоди та преференції як країн-підписантів, так і союзників
3)військову та науково-технічну допомогу Україні
4)допомогу в проведенні реформ армії, освіти, науки, медицини, боротьбі з корупцією, та ін
5)допомогу в інформаційній безпеці
6)допомога в відбудові, розмінуванні та інше на територіях, що постраждали
7)інші питання, що можуть допомогти Україні
Місцем проведення на постійній основі раз на півроку можна обрати Німеччину (формат Будапешт+), враховуючи їхню важливу дипломатичну допомогу Україні. Для цього може додатково звернутися Верховна Рада України разом з Президентом України до Німеччини з відповідним проханням.