Про заміну всіх податків України єдиним податком з транзакції та скасування податкової звітності.

Пане Президенте!
Це найбільший вклад, який ,будь-коли хтось робив для України. І найсміливіший крок із тих, що коли-небудь робилися.
Україна протягом 29 років намагається вибратись із безчисленних проблем, але ми мабуть щось робимо не те, бо їх не меншає, а подекуди більшає.
Необхідна тотальна зміна підходу. Бо як відомо, якщо ми хочемо отримати інші результати нам необхідно перестати продовжувати здійснювати ті ж самі звичні дії.
Пропоную на Раді реформ розглянути таку пропозицію:
Заміна всіх податків України на один єдиний: податок з транзакції.
Як це працює. При поступленні на банківський рахунок коштів з них автоматично буде утримуватись податок в розмірі скажімо 2%. Тобто з 1000 грн, 20 грн банк того ж дня перераховує в бюджет. Платить завжди отримувач. Підприємства більше не звітують за податками і не сплачують їх. Звітують обслуговуючі банки. Адже значно легше контролювати 50 банків ніж сотні тисяч суб’єктів господарювання.
З метою абсолютної прозорості в адмініструванні податку необхідно виключити будь-які виключення. Тобто переказ з рахунку на рахунок буде оподатковуватись. Виплата зарплати в отримувачів-працівників буде оподатковуватись. Позики і інші речі теж. Це дозволить Нацбанку і будь-якому перевіряючому легко перевірити фактично сплачений податок помноживши прихід по рахунку на 2%. Відсутність виключень буде унеможливлювати ухилення від сплати податків. Зняття готівки в касу прирівнюється до переказу коштів на інших рахунок, але оскільки на стороні отримувача не може оподаткуватись, має бути оподатковано при видачі в банку.

Розмір податку. Розмір податку обговорюється. Необхідно взяти розмір всіх транзакцій по банківській системі України поділити на два (оскільки очікується скорочення переказів з рахунку на рахунок, між власними фірмами та ін.) «оподаткувати» їх таким відсотком, щоб забезпечити наповнення бюджетів (в т.ч. місцевого) на попередньому рівні.
Обгрунтування реальності змін. Всі компанії так чи інакше працюють для отримання коштів. Отже пропонується поділитись із державою в момент отримання коштів. Відомо психологічно значно легше розстатись із частиною коштів коли ти їх отримуєш, і коли точно відомо скільки доведеться віддати. В будь-якому це краще ніж коли зараз часто оподатковуються віртуальні доходи.
Аргументи ЗА.
• Малі і великі, середні, олігархи, і всі інші платять один податок, всі платять однаково рівно. Забезпечує запит на справедливість в суспільстві.
• Бюджет поповняється щодня.
• Відпадає потреба в нереально складному адмініструванні податків і виявленні порушників.
• Корупція зменшиться на порядок, так як не буде предмету корупції.
• Податковий кодекс на дві сторінки А4.
• Міжнародна інвестиційна привабливість через прозорість ведення бізнесу.
•

Перестороги та небезпеки.
• Появиться спокуса перейти в тінь. Але з цим можна боротися. Ті ж РРО. Обов’язок щодня здавати виручку в банк. Навіть до повного переходу на безготівкові розрахунки. Тобто відміна готівки як платіжного засобу.
• Треба знайти рішення як поповнятимуться місцеві бюджети, адже банки –вони всеукраїнські. Як зв’язати операцію з територією.
• Доведеться значно скоротити податкові служби, так як в них не буде необхідності, податок буде поступати і без них. Нацбанк буде все контролювати. Частина працівників може перейти в НБУ.
• Зростуть ціни на деякі продукти, які проходять багато ланок перш ніж потрапити до кінцевого споживача.
• Деякі підприємства, які жили за рахунок «цих 2%» не зможуть вижити і закриються
• Бухгалтери накінець-то займуться тим, що від них природньо вимагалося – порахувати реальний прибуток, відобразити операцію як вона дійсно впливає на баланс підприємства, підготувати аналітичні звіти на основі, яких можна приймати управлінські рішення по розвитку бізнесу, готувати звітність для інвесторів. Хоча ряд малих підприємств дійсно зможуть обходитись без ролі бухгалтера.

І як фінал реформи треба необхідно буде дозволити виведення коштів з підприємства власником без будь яких запитань. Так як це робить зараз підприємець. Це збільшить інвестиційну привабливість підприємств з яких «легко вийти» і нашої економіки загалом.