Шановний Володимире Олександровичу.
Звертаюся до Вас, як до гаранта конституційних прав і свобод громадян України.
Прошу розглянути наступне питання, а саме - скасування ст.15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» в частині, яка встановлює дискримінаційні обмеження права дітей на відвідування навчальних закладів за ознакою стану здоров’я дитини – повною або частковою відсутністю профілактичних щеплень встановлених національним календарем.
Стаття 53 Конституції України гарантує безумовне отримання обов’язкової повної загальної середньої освіти кожній дитині без жодних обмежень за ознаками стану здоров’я чи будь-якими іншими ознаками.
Ст.22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Саме стаття 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» всупереч вимог ст.22 Конституції України звузила права дітей - забороняє відвідування навчальних закладів за ознакою стану здоров’я дитини (відсутністю одного або більше щеплень).
Ст.24 Конституції України гарантує, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Тобто, не можуть встановлюватися будь-які дискримінаційні обмеження для дітей за ознакою стану здоров’я (наявністю або відсутністю щеплення). Тим не менш стаття 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», всупереч ст.24 Конституції України, встановлює такі дискримінаційні обмеження, а саме - позбавляє права дитини на відвідування навчальних закладів за ознакою стану здоров’я (наявністю або відсутністю щеплень).
Загальновідомий факт, що застосування будь-якої вакцини пов’язане з ризиком настання негативних наслідків для здоров’я пацієнта у вигляді післявакцинальних ускладнень, в тому числі стійких розладів здоров’я і небезпечних для життя станів. Перелік відповідних негативних наслідків для здоров’я, які можуть настати в результаті застосування вакцини, надається в інструкції до кожної окремої вакцини.
Саме тому стаття 42. Закону України про «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачає, що медичне втручання (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини) допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров'ю пацієнта. Ризиковані методи профілактики (до яких в першу чергу відноситься і вакцинація) застосовуються виключно за згодою інформованого.
Отже з одного боку національне законодавство (у повній відповідності до міжнародних норм надання медичної допомоги, якими передбачено, що медична допомога може надаватися лише на принципі добровільної згоди пацієнта на її отримання) забезпечує пацієнту право вибору на застосування ризикованих методів профілактики – необхідність отримання згоди інформованого від пацієнта, а з іншого боку ст.15 Закону «України про захист населення від інфекційних хвороб» встановлює дискримінаційні обмеження у вигляді заборони на відвідування навчальних закладів для тих, хто скористався своїм законним правом і повністю або частково відмовився від застосування ризикованого методу профілактики – вакцинації. Тобто мова йде про те, що фактично в Україні створено анти-людяний механізм примусової вакцинації тому, що законне право будь-якої дитини на відвідування навчального закладу може бути реалізовано лише при відмові від гарантованого законом права на добровільне медичне втручання.
Дуже небезпечним фактором є те, що примусова вакцинація відкриває необмежені можливості для масового застосування далеко не найкращих, а в першу чергу більш дешевих імунобіологічних препаратів з підвищеним рівнем реактогенності і можливих негативних наслідків для здоров’я. А в таких умовах неминучим наслідком примусової вакцинації буде збільшення кількості дітей, які будуть мати післявакцинальні ускладнення і більш тривалі розлади здоров’я. В результаті замість зростання рівня довіри до вакцинопрофілактики серед населення буде подальше його падіння. В той же час найкращі досягнення у сфері вакцинопрофілактики демонструють розвинуті країни, в яких реалізовано принцип добровільної вакцинації без будь-якої дискримінації.
Прошу звернути увагу на те, що ст.15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлює дискримінаційні обмеження (відвідування навчальних закладів) для здорових дітей, які не є хворими на ту чи іншу інфекційну хворобу. Тобто влада дійшла до того, що намагається нівелювати право цілком здорової дитини на відвідування навчального закладу, при цьому чомусь права хворих дітей (в тому числі на такі небезпечні інфекційні хвороби як, наприклад: гепатит В), на відміну від здорових, повністю захищені і законом і Конституцією. І така дискримінація відбувається за єдиною ознакою – стану здоров’я дитини (відсутністю одного або більше щеплень). Тобто аби скористуватися своїм Конституційним правом дитина має бути або хвора, або щеплена – здорова дитина таким правом скористатися не може. Тобто здоровим дітям не місце в нашому суспільстві? Чи як ще можна інтерпретувати такі заборони?
Право вибору пацієнта на отримання медичної допомоги без жодних дискримінацій – це одне із головних здобутків людства у боротьбі за права людини, яким в тому числі забезпечується особиста недоторканість і повага до її гідності. Встановлення тих чи інших дискримінаційних обмежень відносно людей, які скористалися своїм законним правом і повністю або частково відмовилися від отримання медичної допомоги у вигляді застосування ризикованого методу профілактики у вигляді вакцинації, є абсолютно неприйнятним підходом і неприпустимо для демократичної, цивілізованої країни. З історії відомо, що примусове медичне втручання застосовувалося лише там де панували анти-людяні тоталітарні режими.
Враховуючи вищезазначене прошу Вас, як гаранта конституційних прав і свобод, ініціювати скасування ст. 15 Закону «України про захист населення від інфекційних хвороб» в частині, яка встановлює дискримінаційні обмеження за ознаками стану здоров’я дитини (наявністю або відсутністю щеплень). Дискримінаційні обмеження за станом здоров’я дитини (наявність або відсутність щеплень), які встановлено ст. 15 Закону «України про захист населення від інфекційних хвороб» у вигляді заборони на відвідування навчальних закладів, прямо суперечать гарантованим Конституцією України правам і свободам, а також правам і свободам людини закріпленим в Загальній декларації прав людини і Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини.