Протягом останнього тижня до Громадської організації «Дискусійно-аналітичний клуб «Україна і світ» (ГО «ДАКУС») звернулися десятки наших членів та студентів, які проживають у гуртожитках Києва та Харкова (припускаємо, що описувана нижче ситуація може мати місце і в інших містах України).
У всіх одна єдина скарга – велика кількість гуртожитків українських закладів вищої освіти (зокрема, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національний медичний університет імені О.О Богомольця, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна тощо) відмовляють студентам денної форми навчання, які закінчують невипускні курси та проживають на постійній основі в гуртожитку (на підставі ордерів/угод на проживання/інших документів установленого зразка), залишитися в гуртожитку на літо за відсутності у них статусу пільгової категорії населення. Основна мотивація такої поведінки керівництва закладів вищої освіти полягає в тому, що в умовах карантинних обмежень та поширення коронавірусної хвороби COVID-19 студенти не мають перебувати у гуртожитках з метою запобігання розповсюдженню вірусу.
У зв’язку з цим звертаємо Вашу увагу, що єдиним документом, який вводить обмеження на правила перебування у гуртожитках, є Тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів в закладах, що надають послуги з розміщення на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України № 36 від 06.06.2020 року. Даним документом заборони щодо проживання і перебування студентів, які проживають у гуртожитках на постійній основі, на час літніх канікул не передбачається.
Очевидним є той факт, що, навчаючись на денній формі в іншому місті і тимчасово проживаючи в такому місті у гуртожитку, центр життєвих інтересів студентів зміщується до міста, у якому вони проживають і навчаються. У вільний від навчання час, зокрема, у період літніх канікул, багато студентів шукають можливості для додаткового навчання, роботи, стажувань тощо. Не є секретом, що такий підробіток у переважній більшості випадків відбувається без офіційного працевлаштування студентів, як через непорядність роботодавців, так і через епізодичність (непостійний характер) виконуваної студентами роботи (підробітку).
Уже декілька років у зв’язку з вищевикладеним дедалі більшого поширення набуває явище, коли для того, щоб залишитися на літо у гуртожитку, студент має або домовлятися з комендантом закладу (нерідко із застосуванням корупційної складової), де він проживає, або звертатися до напівлегальних структур, які видають підробні довідки про наявність місця роботи у літній період. Зауважимо, що Примірне положення про користування гуртожитками, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 498 від 20 червня 2018 року хоча і носить рекомендаційний характер, але не містить жодних обмежувальних положень стосовно проживання в гуртожитках на період літніх канікул. Положеннями про гуртожиток різних університетів передбачені неоднакові правила проживання студентів у гуртожитках влітку. Наприклад, відповідно до п.8 Положення про поселення та проживання в гуртожитках студмістечка НТУУ «КПІ», яке затверджене Наказом Ректора НТУУ «КПІ» № 4-180 від 24 червня 2009 року, за загальним правилам студентам забороняється проживати у гуртожитках на період літніх канікул без поважних причин. Яким чином доводиться на практиці поважність причини було описано вище у цьому абзаці.
На цей раз звичайних студентів, які не мають жодних пільг, але бажають розвиватися і працювати, позбавляють і такої можливості, забороняючи їм проживати у гуртожитках на період літніх канікул. У той же час, деякі студенти, будучи вимушеними виселитися з гуртожитків на літній період, не зможуть навіть дістатися додому, оскільки транспортне (у тому числі залізничне) сполучення Україною не відновлено повною мірою (працюють не усі докарантинні маршрути). Водночас, пільговим категоріям населення дозволено залишитися у гуртожитку без необхідності подання будь-яких додаткових документів. Подібна несправедливість не відповідає конституційному принципу рівності і позбавляє непільгові категорії студентів права на вільний розвиток своєї особистості. Така диференціація мешканців гуртожитків на пільгові та непільгові категорії із значним звуженням прав останніх може розглядатися як їх дискримінація, що у свою чергу є недопустимим як відповідно до принципів природного права, так і згідно з положеннями ст. 24 Конституції України та ст. 1 Протоколу № 12 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У зв’язку з вищевикладеним та широким невдоволенням студентів
ПРОСИМО:
1. Вжити необхідних заходів аби дозволити студентам денної форми навчання невипускних курсів, які не належать до пільгових категорій і постійно проживають у гуртожитку протягом навчального року, залишитися на період літніх канікул (з 01.06.2020 по 01.09.2020 року) проживати у своїх гуртожитках без необхідності виселення.
2. Вжити необхідні дії для організації протиепідемічних заходів, які передбачені Постановою Головного державного санітарного лікаря України № 36 від 06.06.2020 року, у гуртожитках усіх форм власності.
3. Уповноваженим суб’єктам владних повноважень розробити на майбутнє механізм, який дозволить знайти баланс між забезпеченням необхідності проведення у гуртожитках заходів, що тимчасово унеможливлюють проживання у них студентів (у тому числі процедури заїзду-виїзду нових мешканців гуртожитку) та вільним розвитком особистості, який пов’язаний із перебуванням студента у літній період часу в місті свого навчання (центрі життєвих інтересів) і необхідності забезпечення гідних умов проживання.
4. Провести перевірку гуртожитків закладів вищої освіти України на предмет їх відповідності гідним умовам проживання, зокрема, але не обмежуючись, відсутністю плісняви, безпечною системою водо- та електропостачання тощо.